Job 17
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My spirit is consumed, my days are extinct, the grave is ready for me.
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
2Surely there are mockers with me, and mine eye abideth in their provocation.
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
3Give now a pledge, be surety for me with Thyself; who else is there that will strike hands with me?
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
4For Thou hast hid their heart from understanding; therefore shalt Thou not exalt them.
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
5He that denounceth his friends for the sake of flattery, even the eyes of his children shall fail.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
6He hath made me also a byword of the people; and I am become one in whose face they spit.
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
7Mine eye also is dimmed by reason of vexation, and all my members are as a shadow.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
8Upright men are astonished at this, and the innocent stirreth up himself against the godless.
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
9Yet the righteous holdeth on his way, and he that hath clean hands waxeth stronger and stronger.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
10But as for you all, do ye return, and come now; and I shall not find a wise man among you.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
11My days are past, my purposes are broken off, even the thoughts of my heart.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
12They change the night into day; the light is short because of darkness.
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
13If I look for the nether-world as my house; if I have spread my couch in the darkness;
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
14If I have said to corruption: 'Thou art my father', to the worm: 'Thou art my mother, and my sister';
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
15Where then is my hope? And as for my hope, who shall see it?
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
16They shall go down to the bars of the nether-world, when we are at rest together in the dust.
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.