ΙΩΒ 17
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΟΛΕΚΟΜΑΙ πνεύματι φερόμενος, δέομαι δὲ ταφῆς καὶ οὐ τυγχάνω.
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
2λίσσομαι κάμνων, καὶ τί ποιήσας;
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
3ἔκλεψαν δέ μου τὰ ὑπάρχοντα ἀλλότριοι. τίς ἐστιν οὗτος; τῇ χειρί μου συνδεθήτω.
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
4ὅτι καρδίαν αὐτῶν ἔκρυψας ἀπὸ φρονήσεως, διὰ τοῦτο οὐ μὴ ὑψώσῃς αὐτούς.
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
5τῇ μερίδι ἀναγγελεῖ κακίας, ὀφθαλμοὶ δὲ ἐφ᾿ υἱοῖς ἐτάκησαν.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
6ἔθου δέ με θρύλημα ἐν ἔθνεσι, γέλως δὲ αὐτοῖς ἀπέβην·
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
7πεπώρωνται γὰρ ἀπὸ ὀργῆς οἱ ὀφθαλμοί μου, πεπολιόρκημαι μεγάλως ὑπὸ πάντων.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
8θαῦμα ἔσχεν ἀληθινοὺς ἐπὶ τούτῳ, δίκαιος δὲ ἐπὶ παρανόμῳ ἐπανασταίη·
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
9σχοίη δὲ πιστὸς τὴν ἑαυτοῦ ὁδόν, καθαρὸς δὲ χεῖρας ἀναλάβοι θάρσος.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
10οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ πάντες ἐρείδετε, καὶ δεῦτε δή, οὐ γὰρ εὑρίσκω ἐν ὑμῖν ἀληθές.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
11αἱ ἡμέραι μου παρῆλθον ἐν βρόμῳ, ἐράγη δὲ τὰ ἄρθρα τῆς καρδίας μου.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
12νύκτα εἰς ἡμέραν ἔθηκα, φῶς ἐγγὺς ἀπὸ προσώπου σκότους·
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
13ἐὰν γὰρ ὑπομείνω, ᾅδης μου ὁ οἶκος, ἐν δὲ γνόφῳ ἔστρωταί μου ἡ στρωμνή.
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
14θάνατον ἐπεκαλεσάμην πατέρα μου εἶναι, μητέρα δέ μου καὶ ἀδελφὴν σαπρίαν.
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
15ποῦ οὖν μου ἔτι ἐστὶν ἡ ἐλπίς; ἦ τὰ ἀγαθά μου ὄψομαι;
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
16ἦ μετ᾿ ἐμοῦ εἰς ᾅδην καταβήσομαι, ἢ ὁμοθυμαδὸν ἐπὶ χώματος καταβησόμεθα;
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.