ایّوب 17
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1«روح من تلف شده، و روزهایم تمام گردیده، و قبر برای من حاضر است.
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
2به درستی که استهزاکنندگان نزد منند، و چشم من در منازعت ایشان دائم میماند.
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
3الان گرو بده و به جهت من نزد خود ضامن باش. والا کیست که به من دست دهد؟
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
4چونکه دل ایشان را از حکمت منع کردهای، بنابراین ایشان را بلند نخواهی ساخت.
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
5کسیکه دوستان خود را به تاراج تسلیم کند، چشمان فرزندانش تار خواهد شد.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
6مرا نزدامتها مثل ساخته است، و مثل کسیکه بر رویش آب دهان اندازند شدهام.
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
7چشم من از غصه کاهیده شده است، و تمامی اعضایم مثل سایه گردیده.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
8راستان بهسبب این، حیران میمانند وصالحان خویشتن را بر ریاکاران برمی انگیزانند.
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
9لیکن مرد عادل به طریق خود متمسک میشود، و کسیکه دست پاک دارد، در قوت ترقی خواهدنمود.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
10«اما همه شما برگشته، الان بیایید و در میان شما حکیمی نخواهم یافت.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
11روزهای من گذشته، و قصدهای من و فکرهای دلم منقطع شده است.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
12شب را به روز تبدیل میکنند و باوجود تاریکی میگویند روشنایی نزدیک است.
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
13وقتی که امید دارم هاویه خانه من میباشد، وبستر خود را در تاریکی میگسترانم،
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
14و به هلاکت میگویم تو پدر من هستی و به کرم که تومادر و خواهر من میباشی.
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
15پس امید من کجااست؟ و کیست که امید مرا خواهد دید؟
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
16تابندهای هاویه فرو میرود، هنگامی که با هم درخاک نزول (نماییم ).»
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.