ایّوب
Chapter 17
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1«روح من تلف شده، و روزهایم تمام گردیده، و قبر برای من حاضر است.
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
2به درستی که استهزاکنندگان نزد منند، و چشم من در منازعت ایشان دائم می‌ماند.
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
3الان گرو بده و به جهت من نزد خود ضامن باش. والا کیست که به من دست دهد؟
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
4چونکه دل ایشان را از حکمت منع کرده‌ای، بنابراین ایشان را بلند نخواهی ساخت.
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
5کسی‌که دوستان خود را به تاراج تسلیم کند، چشمان فرزندانش تار خواهد شد.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
6مرا نزدامت‌ها مثل ساخته است، و مثل کسی‌که بر رویش آب دهان اندازند شده‌ام.
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
7چشم من از غصه کاهیده شده است، و تمامی اعضایم مثل سایه گردیده.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
8راستان به‌سبب این، حیران می‌مانند وصالحان خویشتن را بر ریاکاران برمی انگیزانند.
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
9لیکن مرد عادل به طریق خود متمسک می‌شود، و کسی‌که دست پاک دارد، در قوت ترقی خواهدنمود.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
10«اما همه شما برگشته، الان بیایید و در میان شما حکیمی نخواهم یافت.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
11روزهای من گذشته، و قصدهای من و فکرهای دلم منقطع شده است.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
12شب را به روز تبدیل می‌کنند و باوجود تاریکی می‌گویند روشنایی نزدیک است.
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
13وقتی که امید دارم هاویه خانه من می‌باشد، وبستر خود را در تاریکی می‌گسترانم،
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
14و به هلاکت می‌گویم تو پدر من هستی و به کرم که تومادر و خواهر من می‌باشی.
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
15پس امید من کجااست؟ و کیست که امید مرا خواهد دید؟
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
16تابندهای هاویه فرو می‌رود، هنگامی که با هم درخاک نزول (نماییم ).»
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.