ایّوب 16
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1پس ایوب در جواب گفت:
1І відповів Йов і сказав:
2«بسیارچیزها مثل این شنیدم. تسلی دهندگان مزاحم همه شما هستید.
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
3آیا سخنان باطل راانتها نخواهد شد؟ و کیست که تو را به جواب دادن تحریک میکند؟
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
4من نیز مثل شمامی توانستم بگویم، اگر جان شما در جای جان من میبود، و سخنها به ضد شما ترتیب دهم، و سرخود را بر شما بجنبانم،
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
5لیکن شما را به دهان خود تقویت میدادم و تسلی لبهایم غم شما رارفع مینمود.
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
6«اگر من سخن گویم، غم من رفع نمی گردد؛ واگر ساکت شوم مرا چه راحت حاصل میشود؟
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
7لیکن الان او مرا خسته نموده است. تو تمامی جماعت مرا ویران ساختهای.
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
8مرا سخت گرفتی و این بر من شاهد شده است. و لاغری من به ضدمن برخاسته، روبرویم شهادت میدهد.
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
9در غضب خود مرا دریده و بر من جفا نموده است. دندانهایش را بر من افشرده و مثل دشمنم چشمان خود را بر من تیز کرده است.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
10دهان خود را بر من گشودهاند، بر رخسار من به استحقارزدهاند، به ضد من با هم اجتماع نمودهاند.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
11خدامرا بهدست ظالمان تسلیم نموده، و مرا بهدست شریران افکنده است.
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
12چون در راحت بودم مراپاره پاره کرده است، و گردن مرا گرفته، مرا خردکرده، و مرا برای هدف خود نصب نموده است.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
13تیرهایش مرا احاطه کرد. گرده هایم را پاره میکند و شفقت نمی نماید. و زهره مرا به زمین میریزد.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
14مرا زخم بر زخم، مجروح میسازد ومثل جبار، بر من حمله میآورد.
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
15بر پوست خود پلاس دوختهام، و شاخ خود را در خاک خوار نمودهام.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16روی من از گریستن سرخ شده است، و بر مژگانم سایه موت است.
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
17اگرچه هیچ بیانصافی در دست من نیست، و دعای من پاک است.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
18ای زمین خون مرا مپوشان، واستغاثه مرا آرام نباشد.
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
19اینک الان نیز شاهد من در آسمان است، و گواه من در اعلی علیین.
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
20دوستانم مرا استهزا میکنند، لیکن چشمانم نزد خدا اشک میریزد.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
21و آیا برای انسان نزدخدا محاجه میکند، مثل بنی آدم که برای همسایه خود مینماید؟
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
22زیرا سالهای اندک سپری میشود، پس به راهی که برنمی گردم، خواهم رفت.
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.