ایّوب
Chapter 10
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1«جانم از حیاتم بیزار است. پس ناله خود را روان می‌سازم و در تلخی جان خود سخن می‌رانم.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2به خدا می‌گویم مرا ملزم مساز، و مرا بفهمان که از چه سبب با من منازعت می‌کنی؟
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3آیا برای تو نیکو است که ظلم نمایی وعمل دست خود را حقیر شماری، و بر مشورت شریران بتابی؟
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4آیا تو را چشمان بشر است؟ یامثل دیدن انسان می‌بینی؟
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5آیا روزهای تو مثل روزهای انسان است؟ یا سالهای تو مثل روزهای مرد است؟
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6که معصیت مرا تفحص می‌کنی وبرای گناهانم تجسس می‌نمایی؟
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7اگر‌چه می‌دانی که شریر نیستم و از دست تو رهاننده‌ای نیست.
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8«دستهایت مرا جمیع و تمام سرشته است، و مرا آفریده است و آیا مرا هلاک می‌سازی؟
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9به یادآور که مرا مثل سفال ساختی و آیا مرا به غباربرمی گردانی؟
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10آیا مرا مثل شیر نریختی و مثل پنیر، منجمد نساختی؟
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11مرا به پوست و گوشت ملبس نمودی و مرا با استخوانها و پیها بافتی.
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12حیات و احسان به من عطا فرمودی و لطف توروح مرا محافظت نمود.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13اما این چیزها را دردل خود پنهان کردی، و می‌دانم که اینها در فکرتو بود.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14اگر گناه کردم، مرا نشان کردی و مرا ازمعصیتم مبرا نخواهی ساخت.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15اگر شریر هستم وای بر من! و اگر عادل هستم سر خود رابرنخواهم افراشت، زیرا از اهانت پر هستم ومصیبت خود را می‌بینم!
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16و اگر (سرم )برافراشته شود، مثل شیر مرا شکار خواهی کرد و باز عظمت خود را بر من ظاهر خواهی ساخت.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17گواهان خود را بر من پی درپی می‌آوری و غضب خویش را بر من می‌افزایی وافواج متعاقب یکدیگر به ضد منند.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18پس برای چه مرا از رحم بیرون آوردی؟ کاش که جان می‌دادم و چشمی مرا نمی دید.
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19پس می‌بودم، چنانکه نبودم و از رحم مادرم به قبر برده می‌شدم.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20آیا روزهایم قلیل نیست؟ پس مراترک کن، و از من دست بردار تا اندکی گشاده روشوم،
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21قبل از آنکه بروم به‌جایی که از آن برنخواهم گشت، به زمین ظلمت و سایه موت!
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22به زمین تاریکی غلیظ مثل ظلمات، زمین سایه موت و بی‌ترتیب که روشنایی آن مثل ظلمات است.»
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.