Job 10
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“My soul is weary of my life. I will give free course to my complaint. I will speak in the bitterness of my soul.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2I will tell God, ‘Do not condemn me. Show me why you contend with me.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3Is it good to you that you should oppress, that you should despise the work of your hands, and smile on the counsel of the wicked?
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4Do you have eyes of flesh? Or do you see as man sees?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5Are your days as the days of mortals, or your years as man’s years,
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6that you inquire after my iniquity, and search after my sin?
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7Although you know that I am not wicked, there is no one who can deliver out of your hand.
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8“‘Your hands have framed me and fashioned me altogether, yet you destroy me.
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9Remember, I beg you, that you have fashioned me as clay. Will you bring me into dust again?
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10Haven’t you poured me out like milk, and curdled me like cheese?
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11You have clothed me with skin and flesh, and knit me together with bones and sinews.
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12You have granted me life and loving kindness. Your visitation has preserved my spirit.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13Yet you hid these things in your heart. I know that this is with you:
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14if I sin, then you mark me. You will not acquit me from my iniquity.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15If I am wicked, woe to me. If I am righteous, I still will not lift up my head, being filled with disgrace, and conscious of my affliction.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16If my head is held high, you hunt me like a lion. Again you show yourself powerful to me.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17You renew your witnesses against me, and increase your indignation on me. Changes and warfare are with me.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18“‘Why, then, have you brought me out of the womb? I wish I had given up the spirit, and no eye had seen me.
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19I should have been as though I had not been. I should have been carried from the womb to the grave.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20Aren’t my days few? Stop! Leave me alone, that I may find a little comfort,
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21before I go where I will not return from, to the land of darkness and of the shadow of death;
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22the land dark as midnight, of the shadow of death, without any order, where the light is as midnight.’”
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.