Job 10
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My soul is weary of my life, I will let go my speech against myself, I will speak in the bitterness of my soul.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2I will say to God: Do not condemn me: tell me why thou judgest me so.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3Doth it seem good to thee that thou shouldst calumniate me, and oppress me, the work of thy own hands, and help the counsel of the wicked?
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4Hast thou eyes of flesh: or, shalt thou see as man seeth?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5Are thy days as the days of man, and are thy years as the times of men:
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6That thou shouldst inquire after my iniquity, and search after my sin?
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7And shouldst know that I have done no wicked thing, whereas there is no man that can deliver out of thy hand.
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8Thy hands have made me, and fashioned me wholly round about, and dost thou thus cast me down headlong on a sudden?
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9Remember, I beseech thee, that thou hast made me as the clay, and thou wilt bring me into dust again.
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10Hast thou not milked me as milk, and curdled me like cheese?
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11Thou hast clothed me with skin and flesh: thou hast put me together with bones and sinews:
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12Thou hast granted me life and mercy, and thy visitation hath preserved my spirit.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13Although thou conceal these things in thy heart, yet I know that thou rememberest all things.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14If I have sinned and thou hast spared me for an hour: why dost thou not suffer me to be clean from my iniquity?
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15And if I be wicked, woe unto me: and if just, I shall not lift up my head, being filled with affliction and misery.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16And for pride thou wilt take me as a lioness, and returning thou tormentest me wonderfully.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17Thou renewest thy witnesses against me, and multipliest thy wrath upon me, and pains war against me.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18Why didst thou bring me forth out of the womb: O that I had been consumed that eye might not see me!
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19I should have been as if I had not been, carried from the womb to the grave.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20Shall not the fewness of my days be ended shortly? suffer me, therefore, that I may lament my sorrow a little:
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21Before I go, and return no more, to a land that is dark and covered with the mist of death:
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22A land of misery and darkness, where the shadow of death, and no order, but everlasting horror dwelleth.
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.