Јов 10
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Додијао је души мојој живот мој; пустићу од себе тужњаву своју, говорићу у јаду душе своје.
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
2Рећи ћу Богу: Немој ме осудити; кажи ми зашто се преш са мном.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
3Је ли Ти мило да чиниш силу, да одбацујеш дело руку својих и савет безбожнички обасјаваш?
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
4Јесу ли у Тебе очи телесне? Видиш ли као што види човек?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
5Јесу ли дани твоји као дани човечији, и године твоје као век људски,
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
6Те истражујеш моје безакоње и за грех мој разбираш?
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
7Ти знаш да нисам крив, и нема никога ко би избавио из Твоје руке.
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
8Твоје су ме руке створиле и начиниле, и Ти ме одсвуда потиреш.
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
9Опомени се да си ме као од кала начинио, и опет ћеш ме у прах обратити.
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
10Ниси ли ме као млеко слио и као сир усирио ме?
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
11Навукао си на ме кожу и месо, и костима и жилама сплео си ме.
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
12Животом и милошћу даривао си ме; и старање Твоје чувало је дух мој.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
13И сакрио си то у срцу свом; али знам да је у Тебе.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
14Ако сам згрешио, опазио си ме, и ниси ме опростио безакоња мог.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
15Ако сам скривио, тешко мени! Ако ли сам прав, не могу подигнути главе, пун срамоте и видећи муку своју.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
16И ако се подигне, гониш ме као лав, и опет чиниш чудеса на мени.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
17Понављаш сведочанства своја против мене, и умножаваш гнев свој на ме; војске једне за другом излазе на ме.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
18Зашто си ме извадио из утробе? О да умрех! Да ме ни око не виде!
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
19Био бих као да никада нисам био; из утробе у гроб био бих однесен.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
20Није ли мало дана мојих? Престани дакле и окани ме се да се мало опоравим,
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
21Пре него отидем одакле се нећу вратити, у земљу тамну и у сен смртни,
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
22У земљу тамну као мрак и у сен смртни, где нема промене и где је видело као тама.
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.