Јов 8
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Тада одговори Вилдад Сушанин и рече:
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2Докле ћеш тако говорити? И речи уста твојих докле ће бити као силан ветар?
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3Еда ли Бог криво суди? Или Свемогући изврће правду?
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
4Што су синови твоји згрешили Њему, зато их је дао безакоњу њиховом.
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5А ти да потражиш Бога и помолиш се Свемогућем,
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6Ако си чист и прав, заиста ће се пренути за те и честит ће учинити праведан стан твој;
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7И почетак ће твој бити мален, а последак ће ти бити врло велик.
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8Јер питај пређашњи нараштај, и настани да разабереш од отаца њихових;
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
9Јер смо ми јучерашњи, и не знамо ништа, јер су наши дани на земљи сен.
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
10Неће ли те они научити? Неће ли ти казати и из срца свог изнети речи?
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11Ниче ли сита без влаге? Расте ли рогоз без воде?
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12Док се још зелени, док се не покоси, суши се пре сваке траве.
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13Такве су стазе свих који заборављају Бога, и надање лицемерово пропада.
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14Његово се надање подлама и уздање је његово кућа паукова;
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
15Наслони се на кућу своју, али она не стоји тврдо; ухвати се за њу, али се она не може одржати.
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16Зелени се на сунцу, и у врх врта његовог пружају се огранци његови;
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17Жиле његове заплећу се код извора, и на месту каменитом шири се;
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18Али кад се ишчупа из места свог, оно га се одриче: Нисам те видело.
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19Ето, то је радост од његова пута; а из праха ниче други.
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20Гле, Бог не одбацује доброг, али не прихвата за руку зликовца.
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21Још ће напунити уста твоја смеха и усне твоје попевања.
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
22Ненавидници твоји обући ће се у срамоту, и шатора безбожничког неће бити.
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.