أَيُّوبَ 8
Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Translation
Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1فَأَجَابَ بِلْدَدُ ٱلشُّوحِيُّ وَقَالَ:
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2«إِلَى مَتَى تَقُولُ هَذَا، وَتَكُونُ أَقْوَالُ فِيكَ رِيحًا شَدِيدَةً؟
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3هَلِ ٱللهُ يُعَوِّجُ ٱلْقَضَاءَ، أَوِ ٱلْقَدِيرُ يَعْكِسُ ٱلْحَقَّ؟
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
4إِذْ أَخْطَأَ إِلَيْهِ بَنُوكَ، دَفَعَهُمْ إِلَى يَدِ مَعْصِيَتِهِمْ.
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5فَإِنْ بَكَّرْتَ أَنْتَ إِلَى ٱللهِ وَتَضَرَّعْتَ إِلَى ٱلْقَدِيرِ،
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6إِنْ كُنْتَ أَنْتَ زَكِيًّا مُسْتَقِيمًا، فَإِنَّهُ ٱلْآنَ يَتَنَبَّهُ لَكَ وَيُسْلِمُ مَسْكَنَ بِرِّكَ.
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7وَإِنْ تَكُنْ أُولَاكَ صَغِيرَةً فَآخِرَتُكَ تَكْثُرُ جِدًّا.
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8«اِسْأَلِ ٱلْقُرُونَ ٱلْأُولَى وَتَأَكَّدْ مَبَاحِثَ آبَائِهِمْ،
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
9لِأَنَّنَا نَحْنُ مِنْ أَمْسٍ وَلَا نَعْلَمُ، لِأَنَّ أَيَّامَنَا عَلَى ٱلْأَرْضِ ظِلٌّ.
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
10فَهَلَّا يُعْلِمُونَكَ؟ يَقُولُونَ لَكَ، وَمِنْ قُلُوبِهِمْ يُخْرِجُونَ أَقْوَالًا قَائِلِينَ:
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11هَلْ يَنْمِي ٱلْبَرْدِيُّ فِي غَيْرِ ٱلْغَمَقَةِ، أَوْ تَنْبُتُ ٱلْحَلْفَاءُ بِلَا مَاءٍ؟
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12وَهُوَ بَعْدُ فِي نَضَارَتِهِ لَمْ يُقْطَعْ، يَيْبَسُ قَبْلَ كُلِّ ٱلْعُشْبِ.
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13هَكَذَا سُبُلُ كُلِّ ٱلنَّاسِينَ ٱللهَ، وَرَجَاءُ ٱلْفَاجِرِ يَخِيبُ،
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14فَيَنْقَطِعُ ٱعْتِمَادُهُ، وَمُتَّكَلُهُ بَيْتُ ٱلْعَنْكَبُوتِ!
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
15يَسْتَنِدُ إِلَى بَيْتِهِ فَلَا يَثْبُتُ. يَتَمَسَّكُ بِهِ فَلَا يَقُومُ.
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16هُوَ رَطْبٌ تُجَاهَ ٱلشَّمْسِ وَعَلَى جَنَّتِهِ تَنْبُتُ خَرَاعِيبُهُ.
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17وَأُصُولُهُ مُشْتَبِكَةٌ فِي ٱلرُّجْمَةِ، فَتَرَى مَحَلَّ ٱلْحِجَارَةِ.
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18إِنِ ٱقْتَلَعَهُ مِنْ مَكَانِهِ، يَجْحَدُهُ قَائِلًا: مَا رَأَيْتُكَ!
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19هَذَا هُوَ فَرَحُ طَرِيقِهِ، وَمِنَ ٱلتُّرَابِ يَنْبُتُ آخَرُ.
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20«هُوَذَا ٱللهُ لَا يَرْفُضُ ٱلْكَامِلَ، وَلَا يَأْخُذُ بِيَدِ فَاعِلِي ٱلشَّرِّ.
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21عِنْدَمَا يَمْلَأُ فَاكَ ضَحِكًا، وَشَفَتَيْكَ هُتَافًا،
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
22يَلْبَسُ مُبْغِضُوكَ خِزْيًا، أَمَّا خَيْمَةُ ٱلْأَشْرَارِ فَلَا تَكُونُ».
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.