ΙΩΒ 8
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Βαλδὰδ ὁ Σαυχίτης λέγει·
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2μέχρι τίνος λαλήσεις ταῦτα, πνεῦμα πολυρρῆμον τοῦ στόματός σου;
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3μὴ ὁ Κύριος ἀδικήσει κρίνων ἢ ὁ τὰ πάντα ποιήσας ταράξει τὸ δίκαιον;
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
4εἰ οἱ υἱοί σου ἥμαρτον ἐναντίον αὐτοῦ, ἀπέστειλεν ἐν χειρὶ ἀνομίας αὐτῶν.
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5σὺ δὲ ὄρθριζε πρὸς Κύριον παντοκράτορα δεόμενος.
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6εἰ καθαρὸς εἶ καὶ ἀληθινός, δεήσεως ἐπακούσεταί σου, ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης·
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7ἔσται οὖν τὰ μὲν πρῶτά σου ὀλίγα, τὰ δὲ ἔσχατά σου ἀμύθητα.
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8ἐπερώτησον γὰρ γενεὰν πρώτην, ἐξιχνίασον δὲ κατὰ γένος πατέρων·
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
9χθιζοὶ γάρ ἐσμεν καὶ οὐκ οἴδαμεν, σκιὰ γάρ ἐστιν ἡμῶν ἐπὶ τῆς γῆς ὁ βίος.
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
10ἦ οὐχ οὗτοί σε διδάξουσι καὶ ἀναγγελοῦσι καὶ ἐκ καρδίας ἐξάξουσι ρήματα;
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11μὴ θάλλει πάπυρος ἄνευ ὕδατος ἢ ὑψωθήσεται βούτομον ἄνευ πότου;
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12ἔτι ὂν ἐπὶ ρίζης καὶ οὐ μὴ θερισθῇ, πρὸ τοῦ πιεῖν πᾶσα βοτάνη οὐχὶ ξηραίνεται;
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13οὕτως τοίνυν ἔσται τὰ ἔσχατα πάντων τῶν ἐπιλανθανομένων τοῦ Κυρίου· ἐλπὶς γὰρ ἀσεβοῦς ἀπολεῖται.
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14ἀοίκητος γὰρ αὐτοῦ ἔσται ὁ οἶκος, ἀράχνη δὲ αὐτοῦ ἀποβήσεται ἡ σκηνή.
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
15ἐὰν ὑπερείσῃ τὴν οἰκίαν αὐτοῦ, οὐ μὴ στῇ· ἐπιλαβομένου δὲ αὐτοῦ, οὐ μὴ ὑπομείνῃ·
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16ὑγρὸς γάρ ἐστιν ὑπὸ ἡλίου, καὶ ἐκ σαπρίας αὐτοῦ ὁ ράδαμνος αὐτοῦ ἐξελεύσεται.
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17ἐπὶ συναγωγὴν λίθων κοιμᾶται, ἐν δὲ μέσῳ χαλίκων ζήσεται.
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18ἐὰν καταπίῃ, ὁ τόπος ψεύσεται αὐτόν· οὐχ ἑώρακας τοιαῦτα,
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19ὅτι καταστροφὴ ἀσεβοῦς τοιαύτη, ἐκ δὲ γῆς ἄλλον ἀναβλαστήσει.
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20ὁ γὰρ Κύριος οὐ μὴ ἀποποιήσεται τὸν ἄκακον, πᾶν δὲ δῶρον ἀσεβοῦς οὐ δέξεται.
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21ἀληθινῶν δὲ στόμα ἐμπλήσει γέλωτος, τὰ δὲ χείλη αὐτῶν ἐξομολογήσεως·
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
22οἱ δὲ ἐχθροὶ αὐτῶν ἐνδύσονται αἰσχύνην, δίαιτα δὲ ἀσεβοῦς οὐκ ἔσται.
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.