ΙΩΒ 22
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Ἐλιφὰζ ὁ Θαιμανίτης λέγει·
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2πότερον οὐχὶ ὁ Κύριός ἐστιν ὁ διδάσκων σύνεσιν καὶ ἐπιστήμην;
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3τί γὰρ μέλει τῷ Κυρίῳ, ἐὰν σὺ ἦσθα τοῖς ἔργοις ἄμεμπτος; ἢ ὠφέλεια, ὅτι ἁπλώσεις τὴν ὁδόν σου;
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4ἦ λόγον σου ποιούμενος ἐλέγξει σε, καὶ συνεισελεύσεταί σοι εἰς κρίσιν;
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5πότερον οὐχ ἡ κακία σού ἐστι πολλή, ἀναρίθμητοι δὲ σού εἰσιν αἱ ἁμαρτίαι;
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6ἠνεχύραζες δὲ τοὺς ἀδελφούς σου διακενῆς, ἀμφίασιν δὲ γυμνῶν ἀφείλου·
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7οὐδὲ ὕδωρ διψῶντας ἐπότισας, ἀλλὰ πεινώντων ἐστέρησας ψωμόν·
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8ἐθαύμασας δέ τινων πρόσωπον, ᾤκισας δὲ τοὺς ἐπὶ τῆς γῆς.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9χήρας δὲ ἐξαπέστειλας κενάς, ὀρφανοὺς δὲ ἐκάκωσας.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10τοιγαροῦν ἐκύκλωσάν σε παγίδες, καὶ ἐσπούδασέ σε πόλεμος ἐξαίσιος.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11τὸ φῶς σοι σκότος ἀπέβη, κοιμηθέντα δὲ ὕδωρ σε ἐκάλυψε.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12μὴ οὐχὶ ὁ τὰ ὑψηλὰ ναίων ἐφορᾷ; τοὺς δὲ ὕβρει φερομένους ἐταπείνωσε;
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13καὶ εἶπας· τί ἔγνω ὁ ἰσχυρός; ἦ κατὰ τοῦ γνόφου κρινεῖ;
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14νεφέλη ἀποκρυφὴ αὐτοῦ, καὶ οὐχ ὁραθήσεται καὶ γῦρον οὐρανοῦ διαπορεύεται.
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15μὴ τρίβον αἰώνιον φυλάξεις, ἣν ἐπάτησαν ἄνδρες δίκαιοι,
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16οἳ συνελήφθησαν ἄωροι; ποταμὸς ἐπιρρέων οἱ θεμέλιοι αὐτῶν,
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17οἱ λέγοντες· Κύριος τί ποιήσει ἡμῖν; ἢ τί ἐπάξεται ἡμῖν ὁ Παντοκράτωρ;
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18ὃς δὲ ἐνέπλησε τοὺς οἴκους αὐτῶν ἀγαθῶν, βουλὴ δὲ ἀσεβῶν πόρρω ἀπ᾿ αὐτοῦ.
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19ἰδόντες δίκαιοι ἐγέλασαν, ἄμεμπτος δὲ ἐμυκτήρισεν.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20εἰ μὴ ἠφανίσθη ἡ ὑπόστασις αὐτῶν, καὶ τὸ κατάλειμμα αὐτῶν καταφάγεται πῦρ.
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21γενοῦ δὴ σκληρός, ἐὰν ὑπομείνῃς· εἶτα ὁ καρπός σου ἔσται ἐν ἀγαθοῖς.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22ἔκλαβε δὲ ἐκ στόματος αὐτοῦ ἐξηγορίαν καὶ ἀνάλαβε τὰ ρήματα αὐτοῦ ἐν καρδίᾳ σου.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23ἐὰν δὲ ἐπιστραφῇς καὶ ταπεινώσῃς σεαυτὸν ἔναντι Κυρίου, πόρρω ἐποίησας ἀπὸ διαίτης σου ἄδικον.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24θήσῃ ἐπὶ χώματι ἐν πέτρᾳ καὶ ὡς πέτρα χειμάρρου Σωφίρ.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25ἔσται οὖν σου ὁ Παντοκράτωρ βοηθὸς ἀπὸ ἐχθρῶν, καθαρὸν δὲ ἀποδώσει σε ὥσπερ ἀργύριον πεπυρωμένον.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26εἶτα παρρησιασθήσῃ ἐναντίον Κυρίου ἀναβλέψας εἰς τὸν οὐρανὸν ἱλαρῶς·
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27εὐξαμένου δέ σου πρὸς αὐτὸν εἰσακούσεταί σου, δώσει δέ σοι ἀποδοῦναι τὰς εὐχάς·
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης, ἐπὶ δὲ ὁδοῖς σου ἔσται φέγγος.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29ὅτι ἐταπείνωσας σεαυτόν, καὶ ἐρεῖς· ὑπερηφανεύσατο, καὶ κύφοντα ὀφθαλμοῖς σώσει.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30ρύσεται ἀθῷον, καὶ διασώθητι ἐν καθαραῖς χερσί σου.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.