Йов 22
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2„Поате ун ом сэ адукэ вреун фолос луй Думнезеу? Ну, чи ынцелептул ну-шь фолосеште декыт луй.
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Дакэ ешть фэрэ приханэ, аре Чел Атотпутерник вреун фолос? Ши дакэ трэешть фэрэ винэ, че ва кыштига Ел?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Пентру евлавия та те педепсеште Ел оаре ши интрэ ла жудекатэ ку тине?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5Ну-й маре рэутатя та? Ши фэрэделеӂиле тале, фэрэ нумэр?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6Луай фэрэ причинэ зэлоаӂе де ла фраций тэй, лэсай фэрэ хайне пе чей гой.
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7Ну дэдяй апэ омулуй ынсетат, ну вояй сэ дай пыне омулуй флэмынд.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8Цара ера а та фииндкэ ерай май таре, те ашезай ын еа фииндкэ ерай ку вазэ.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9Дэдяй афарэ пе вэдуве ку мыниле гоале ши брацеле орфанилор ле фрынӂяй.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10Пентру ачея ешть ынконжурат де курсе ши те-а апукат гроаза динтр-одатэ.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Ну везь дар ачест ынтунерик, ачесте апе мулте каре те нэпэдеск?
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12Ну есте Думнезеу сус ын черурь? Привеште вырфул стелелор. Че ыналт есте!
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13Ши ту зичь: ‘Че штие Думнезеу? Поате сэ жудече Ел прин ынтунерикул де норь?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Ыл ынфэшоарэ норий, ну веде нимик, болта черяскэ абя дакэ о стрэбате!’
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Че, врей с-апучь пе каля стрэвеке, пе каре ау урмат-о чей нелеӂюиць,
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16каре ау фост луаць ынаинте де време ши ау цинут кыт цине ун пырыу каре се скурӂе?
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17Ей зичяу луй Думнезеу: ‘Плякэ де ла ной! Че не поате фаче Чел Атотпутерник?’
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18Ши тотушь Думнезеу ле умплусе каселе де бунэтэць. – Департе де мине сфатул челор рэй! –
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19Чей фэрэ приханэ вор фи марторь ай кэдерий лор ши се вор букура, чел невиноват ва рыде де ей
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20ши ва зиче: ‘Ятэ пе потривничий ноштри нимичиць! Ятэ-ле богэцииле арсе де фок!’
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21Ымприетенеште-те дар ку Думнезеу, ши вей авя паче; те вей букура астфел ярэшь де феричире.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Примеште ынвэцэтурэ дин гура Луй ши пуне-ць ла инимэ кувинтеле Луй.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23Вей фи ашезат ярэшь ла локул тэу дакэ те вей ынтоарче ла Чел Атотпутерник, дакэ депэртезь фэрэделеӂя дин кортул тэу.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24Арункэ дар аурул ын цэрынэ, арункэ аурул дин Офир ын прундул пыраелор!
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25Ши атунч, Чел Атотпутерник ва фи аурул тэу, арӂинтул тэу, богэция та.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26Атунч, Чел Атотпутерник ва фи десфэтаря та, ши ыць вей ридика фаца спре Думнезеу.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27Ыл вей руга, ши те ва аскулта ши ыць вей путя ымплини журуинцеле.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Пе че вей пуне мына ыць ва избути, пе кэрэриле тале ва стрэлучи лумина.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29Винэ смериря, ту те вей руга пентру ридикаря та: Думнезеу ажутэ пе чел ку окий плекаць.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30Ел ва избэви кяр ши пе чел виноват, каре ышь ва датора скэпаря курэцией мынилор тале.”
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.