Йов 30
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ши акум!… Ам ажунс де рысул челор май тинерь декыт мине, пе ай кэрор пэринць ну-й сокотям вредничь сэ-й пун принтре кыний турмей меле.
1Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
2Дар ла че мь-ар фи фолосит путеря мынилор лор, кынд ей ну ерау ын старе сэ ажунгэ ла бэтрынеце?
2Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
3Сфрижиць де сэрэчие ши фоаме, фуг ын локурь ускате, де мултэ време пэрэсите ши пустий.
3Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
4Смулг ербуриле сэлбатиче де лынгэ копэчей ши н-ау ка пыне декыт рэдэчина де буксэу.
4Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
5Сунт изгониць дин мижлокул оаменилор, стригэ лумя дупэ ей ка дупэ ниште хоць.
5Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
6Локуеск ын вэй ынгрозитоаре, ын пештериле пэмынтулуй ши ын стынчь.
6Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
7Урлэ принтре туфишурь ши се адунэ суб мэрэчинь.
7Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8Фиинце мыршаве ши диспрецуите, сунт изгониць дин царэ.
8Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9Ши акум, астфел де оамень мэ пун ын кынтечеле лор, ам ажунс де батжокура лор.
9У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10Мэ урэск, мэ околеск, мэ скуйпэ ын фацэ.
10Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
11Ну се май сфиеск ши мэ ынжосеск, ну май ау ничун фрыу ынаинтя мя.
11Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
12Тикэлоший ачештя се скоалэ ла дряпта мя ши ымь ымпинг пичоареле ши ышь кроеск кэрэрь ымпотрива мя, ка сэ мэ пярдэ.
12З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
13Ымь нимическ кэраря ши лукрязэ ка сэ мэ прэпэдяскэ, ей, кэрора нимень ну ле-ар вени ын ажутор.
13Зрили стежку мою, все зʼуміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
14Ка принтр-о ларгэ спэртурэ стрэбат спре мине, се нэпустеск суб покнетул дэрымэтурилор.
14Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
15Мэ апукэ гроаза. Слава ымь есте спулбератэ ка де вынт, ка ун нор а трекут феричиря мя.
15Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
16Ши акум, ми се топеште суфлетул ын мине ши м-ау апукат зилеле суферинцей.
16А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
17Ноаптя мэ пэтрунде ши-мь смулӂе оаселе, дуреря каре мэ роаде ну ынчетязэ.
17Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
18Де тэрия суферинцей, хайна ышь перде фаца, ми се липеште де труп ка о кэмашэ.
18Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
19Думнезеу м-а арункат ын норой ши ам ажунс ка цэрына ши ченуша.
19Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
20Стриг кэтре Тине ши ну-мь рэспунзь; стау ын пичоаре ши ну мэ везь.
20Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
21Ешть фэрэ милэ ымпотрива мя, лупць ымпотрива мя ку тэрия мыний Тале.
21Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
22Мэ ридичь, ымь дай друмул пе вынт ши мэ нимичешть ку суфларя фуртуний.
22Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
23Кэч штиу кэ мэ дучь ла моарте, ын локул унде се ынтылнеск тоць чей вий.
23О, я знаю, що ти примчиш мене ʼд смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
24Дар чел че се прэбушеште ну-шь ынтинде мыниле? Чел ын ненорочире ну чере ажутор?
24Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
25Ну плынӂям еу пе чел амэрыт? Н-авя инима мя милэ де чел липсит?
25А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
26Мэ аштептам ла феричире, ши, кынд коло, ненорочиря а венит песте мине; трэӂям нэдежде де луминэ, ши, кынд коло, а венит ынтунерикул.
26А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
27Ымь ферб мэрунтаеле фэрэ ынчетаре, м-ау апукат зилеле де дурере.
27Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
28Умблу ыннегрит, дар ну де соаре. Мэ скол ын плинэ адунаре ши стриг дупэ ажутор.
28Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
29Ам ажунс фрате ку шакалий, товарэш ку струций.
29Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
30Пеля ми се ыннегреште ши каде, яр оаселе ымь ард ши се усукэ.
30Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
31Харпа мя с-а префэкут ын инструмент де жале ши кавалул меу скоате сунете плынгэтоаре.
31І цитра моя голосить, і сопілка ридає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.