Йов 28
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Арӂинтул аре о минэ де унде се скоате ши аурул аре ун лок де унде есте скос ка сэ фие курэцит.
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2Ферул се скоате дин пэмынт ши пятра се топеште ка сэ дя арама.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
3Омул пуне капэт ынтунерикулуй, черчетязэ, пынэ ын цинутуриле челе май адынчь, петреле аскунсе ын негура ши ын умбра морций.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
4Сапэ о фынтынэ департе де локуриле локуите; пичоареле ну-й май сунт де ажутор, стэ атырнат ши се клатинэ, департе де локуинцеле оменешть.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5Пэмынтул, де унде есе пыня, есте рэсколит ынэунтрул луй ка де фок;
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6петреле луй купринд сафир ши ын ел се гэсеште пулбере де аур.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
7Пасэря де прадэ ну-й куноаште кэраря. Окюл вултурулуй н-а зэрит-о,
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
8челе май труфаше добитоаче н-ау кэлкат пе еа ши леул н-а трекут ничодатэ пе еа.
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
9Омул ышь пуне мына пе стынка де кремене ши рэстоарнэ мунций дин рэдэчинэ.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
10Сапэ шанцурь ын стынчь ши окюл луй привеште тот че есте де прец ын еле.
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
11Опреште курӂеря апелор ши скоате ла луминэ че есте аскунс.
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
12Дар ынцелепчуня унде се гэсеште? Унде есте локуинца причеперий?
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
13Омул ну-й куноаште прецул, еа ну се гэсеште ын пэмынтул челор вий.
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
14Адынкул зиче: ‘Ну есте ын мине’, ши маря зиче: ‘Ну есте ла мине.’
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
15Еа ну се дэ ын скимбул аурулуй курат, ну се кумпэрэ кынтэринду-се ку арӂинт;
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
16ну се кынтэреште пе аурул дин Офир, нич пе ониксул чел скумп, нич пе сафир.
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
17Ну се поате асемэна ку аурул, нич ку диамантул, ну се поате скимба ку ун вас де аур алес.
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
18Мэрӂянул ши кристалул ну сунт нимик пе лынгэ еа: ынцелепчуня прецуеште май мулт декыт мэргэритареле.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
19Топазул дин Етиопия ну есте ка еа ши аурул курат ну се кумпэнеште ку еа.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
20Де унде вине атунч ынцелепчуня? Унде есте локуинца причеперий?
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
21Есте аскунсэ де окий тутурор челор вий, есте аскунсэ де пэсэриле черулуй.
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
22Адынкул ши моартя зик: ‘Ной ам аузит ворбинду-се де еа.’
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
23Думнезеу ый штие друмул, Ел ый куноаште локуинца.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
24Кэч Ел веде пынэ ла марӂиниле пэмынтулуй, зэреште тотул суб черурь.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
25Кынд а рындуит греутатя вынтулуй ши кынд а хотэрыт мэсура апелор,
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
26кынд а дат леӂь плоий ши кынд а ынсемнат друмул фулӂерулуй ши тунетулуй,
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
27атунч а вэзут ынцелепчуня ши а арэтат-о, й-а пус темелииле ши а пус-о ла ынчеркаре.
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
28Апой а зис омулуй: ‘Ятэ, фрика де Домнул, ачаста есте ынцелепчуня; депэртаря де рэу есте причепере.’”
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.