Hiob 28
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Es hat das Silber seine Gänge, und das Gold, das man läutert seinen Ort.
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2Eisen bringt man aus der Erde, und aus den Steinen schmelzt man Erz.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
3Man macht der Finsternis ein Ende und findet zuletzt das Gestein tief verborgen.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
4Man bricht einen Schacht von da aus, wo man wohnt; darin hangen und schweben sie als die Vergessenen, da kein Fuß hin tritt, fern von den Menschen.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5Man zerwühlt unten die Erde wie mit Feuer, darauf doch oben die Speise wächst.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6Man findet Saphir an etlichen Orten, und Erdenklöße, da Gold ist.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
7Den Steig kein Adler erkannt hat und kein Geiersauge gesehen;
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
8es hat das stolze Wild nicht darauf getreten und ist kein Löwe darauf gegangen.
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
9Auch legt man die Hand an die Felsen und gräbt die Berge um.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
10Man reißt Bäche aus den Felsen; und alles, was köstlich ist, sieht das Auge.
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
11Man wehrt dem Strome des Wassers und bringt, das darinnen verborgen ist, ans Licht.
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
12Wo will man aber die Weisheit finden? und wo ist die Stätte des Verstandes?
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
13Niemand weiß, wo sie liegt, und sie wird nicht gefunden im Lande der Lebendigen.
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
14Die Tiefe spricht: “Sie ist in mir nicht”; und das Meer spricht: “Sie ist nicht bei mir”.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
15Man kann nicht Gold um sie geben noch Silber darwägen, sie zu bezahlen.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
16Es gilt ihr nicht gleich ophirisch Gold oder köstlicher Onyx und Saphir.
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
17Gold und Glas kann man ihr nicht vergleichen noch um sie golden Kleinod wechseln.
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
18Korallen und Kristall achtet man gegen sie nicht. Die Weisheit ist höher zu wägen denn Perlen.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
19Topaz aus dem Mohrenland wird ihr nicht gleich geschätzt, und das reinste Gold gilt ihr nicht gleich.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
20Woher kommt denn die Weisheit? und wo ist die Stätte des Verstandes?
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
21Sie ist verhohlen vor den Augen aller Lebendigen, auch den Vögeln unter dem Himmel.
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
22Der Abgrund und der Tod sprechen: “Wir haben mit unsern Ohren ihr Gerücht gehört.”
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
23Gott weiß den Weg dazu und kennt ihre Stätte.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
24Denn er sieht die Enden der Erde und schaut alles, was unter dem Himmel ist.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
25Da er dem Winde sein Gewicht machte und setzte dem Wasser sein gewisses Maß;
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
26da er dem Regen ein Ziel machte und dem Blitz und Donner den Weg:
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
27da sah er sie und verkündigte sie, bereitete sie und ergründete sie
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
28und sprach zu den Menschen: Siehe, die Furcht des Herrn, das ist Weisheit; und meiden das Böse, das ist Verstand.
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.