Hiob 13
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Siehe, das alles hat mein Auge gesehen und mein Ohr gehört, und ich habe es verstanden.
1От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
2Was ihr wißt, das weiß ich auch; und bin nicht geringer denn ihr.
2Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3Doch wollte ich gern zu dem Allmächtigen reden und wollte gern mit Gott rechten.
3Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4Aber ihr deutet's fälschlich und seid alle unnütze Ärzte.
4Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5Wollte Gott, ihr schwieget, so wäret ihr weise.
5О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6Höret doch meine Verantwortung und merket auf die Sache, davon ich rede!
6Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7Wollt ihr Gott verteidigen mit Unrecht und für ihn List brauchen?
7Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8Wollt ihr seine Person ansehen? Wollt ihr Gott vertreten?
8Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9Wird's euch auch wohl gehen, wenn er euch richten wird? Meint ihr, daß ihr ihn täuschen werdet, wie man einen Menschen täuscht?
9А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10Er wird euch strafen, wo ihr heimlich Person ansehet.
10Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11Wird er euch nicht erschrecken, wenn er sich wird hervortun, und wird seine Furcht nicht über euch fallen?
11Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12Eure Denksprüche sind Aschensprüche; eure Bollwerke werden wie Lehmhaufen sein.
12Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
13Schweiget mir, daß ich rede, es komme über mich, was da will.
13Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14Was soll ich mein Fleisch mit meinen Zähnen davontragen und meine Seele in meine Hände legen?
14Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15Siehe, er wird mich doch erwürgen, und ich habe nichts zu hoffen; doch will ich meine Wege vor ihm verantworten.
15Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16Er wird ja mein Heil sein; denn es kommt kein Heuchler vor ihn.
16А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17Höret meine Rede, und meine Auslegung gehe ein zu euren Ohren.
17Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
18Siehe, ich bin zum Rechtsstreit gerüstet; ich weiß, daß ich recht behalten werde.
18Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19Wer ist, der mit mir rechten könnte? Denn dann wollte ich schweigen und verscheiden.
19Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20Zweierlei tue mir nur nicht, so will ich mich vor dir nicht verbergen:
20Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21laß deine Hand fern von mir sein, und dein Schrecken erschrecke mich nicht!
21Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22Dann rufe, ich will antworten, oder ich will reden, antworte du mir!
22Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
23Wie viel ist meiner Missetaten und Sünden? Laß mich wissen meine Übertretung und Sünde.
23Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
24Warum verbirgst du dein Antlitz und hältst mich für deinen Feind?
24За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
25Willst du wider ein fliegend Blatt so ernst sein und einen dürren Halm verfolgen?
25Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
26Denn du schreibst mir Betrübnis an und willst über mich bringen die Sünden meiner Jugend.
26Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
27Du hast meinen Fuß in den Stock gelegt und hast acht auf alle meine Pfade und siehst auf die Fußtapfen meiner Füße,
27Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
28der ich doch wie Moder vergehe und wie ein Kleid, das die Motten fressen.
28Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.