Hiob 35

Lutherbibel 1912

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Und es hob an Elihu und sprach:

1І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:

2Achtest du das für Recht, daß du sprichst: “Ich bin gerechter denn Gott”?

2Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?

3Denn du sprichst: “Wer gilt bei dir etwas? Was hilft es, ob ich nicht sündige?”

3Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?

4Ich will dir antworten ein Wort und deinen Freunden mit dir.

4Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:

5Schaue gen Himmel und siehe; und schau an die Wolken, daß sie dir zu hoch sind.

5Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмарі, що над тобою.

6Sündigst du, was kannst du ihm Schaden? Und ob deiner Missetaten viel ist, was kannst du ihm tun?

6Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?

7Und ob du gerecht seist, was kannst du ihm geben, oder was wird er von deinen Händen nehmen?

7Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?

8Einem Menschen, wie du bist, mag wohl etwas tun deine Bosheit, und einem Menschenkind deine Gerechtigkeit.

8Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.

9Man schreit, daß viel Gewalt geschieht, und ruft über den Arm der Großen;

9Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рокою можних;

10aber man fragt nicht: “Wo ist Gott, mein Schöpfer, der Lobgesänge gibt in der Nacht,

10Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?

11der uns klüger macht denn das Vieh auf Erden und weiser denn die Vögel unter dem Himmel?”

11Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?

12Da schreien sie über den Hochmut der Bösen, und er wird sie nicht erhören.

12Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.

13Denn Gott wird das Eitle nicht erhören, und der Allmächtige wird es nicht ansehen.

13Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.

14Nun sprichst du gar, du wirst ihn nicht sehen. Aber es ist ein Gericht vor ihm, harre sein nur!

14Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, — жди його.

15ob auch sein Zorn so bald nicht heimsucht und er sich's nicht annimmt, daß so viel Laster da sind.

15Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,

16Darum hat Hiob seinen Mund umsonst aufgesperrt und gibt stolzes Gerede vor mit Unverstand.

16Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.