Job 35
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Igitur Eliu hæc rursum locutus est:
1І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:
2[Numquid æqua tibi videtur tua cogitatio, ut diceres: Justior sum Deo?
2Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?
3Dixisti enim: Non tibi placet quod rectum est: vel quid tibi proderit, si ego peccavero?
3Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?
4Itaque ego respondebo sermonibus tuis, et amicis tuis tecum.
4Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:
5Suspice cælum, et intuere: et contemplare æthera quod altior te sit.
5Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмарі, що над тобою.
6Si peccaveris, quid ei nocebis? et si multiplicatæ fuerint iniquitates tuæ, quid facies contra eum?
6Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?
7Porro si juste egeris, quid donabis ei? aut quid de manu tua accipiet?
7Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?
8Homini qui similis tui est, nocebit impietas tua: et filium hominis adjuvabit justitia tua.
8Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.
9Propter multitudinem calumniatorum clamabunt, et ejulabunt propter vim brachii tyrannorum.
9Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рокою можних;
10Et non dixit: Ubi est Deus qui fecit me, qui dedit carmina in nocte;
10Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?
11qui docet nos super jumenta terræ, et super volucres cæli erudit nos?
11Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?
12Ibi clamabunt, et non exaudiet, propter superbiam malorum.
12Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.
13Non ergo frustra audiet Deus, et Omnipotens causas singulorum intuebitur.
13Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.
14Etiam cum dixeris: Non considerat: judicare coram illo, et expecta eum.
14Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, — жди його.
15Nunc enim non infert furorem suum, nec ulciscitur scelus valde.
15Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,
16Ergo Job frustra aperit os suum, et absque scientia verba multiplicat.]
16Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.