Job 15
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Respondens autem Eliphaz Themanites, dixit:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2[Numquid sapiens respondebit quasi in ventum loquens, et implebit ardore stomachum suum?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Arguis verbis eum qui non est æqualis tibi, et loqueris quod tibi non expedit.
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Quantum in te est, evacuasti timorem, et tulisti preces coram Deo.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5Docuit enim iniquitas tua os tuum, et imitaris linguam blasphemantium.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Condemnabit te os tuum, et non ego: et labia tua respondebunt tibi.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Numquid primus homo tu natus es, et ante colles formatus?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8numquid consilium Dei audisti, et inferior te erit ejus sapientia?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9Quid nosti quod ignoremus? quid intelligis quod nesciamus?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10Et senes et antiqui sunt in nobis, multo vetustiores quam patres tui.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Numquid grande est ut consoletur te Deus? sed verba tua prava hoc prohibent.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Quid te elevat cor tuum, et quasi magna cogitans attonitos habes oculos?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Quid tumet contra Deum spiritus tuus, ut proferas de ore tuo hujuscemodi sermones?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14Quid est homo ut immaculatus sit, et ut justus appareat natus de muliere?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Ecce inter sanctos ejus nemo immutabilis, et cæli non sunt mundi in conspectu ejus.
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16Quanto magis abominabilis et inutilis homo, qui bibit quasi aquam iniquitatem?
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Ostendam tibi: audi me: quod vidi, narrabo tibi.
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18Sapientes confitentur, et non abscondunt patres suos:
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19quibus solis data est terra, et non transivit alienus per eos.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20Cunctis diebus suis impius superbit, et numerus annorum incertus est tyrannidis ejus.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21Sonitus terroris semper in auribus illius: et cum pax sit, ille semper insidias suspicatur.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22Non credit quod reverti possit de tenebris ad lucem, circumspectans undique gladium.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23Cum se moverit ad quærendum panem, novit quod paratus sit in manu ejus tenebrarum dies.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Terrebit eum tribulatio, et angustia vallabit eum, sicut regem qui præparatur ad prælium.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25Tetendit enim adversus Deum manum suam, et contra Omnipotentem roboratus est.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26Cucurrit adversus eum erecto collo, et pingui cervice armatus est.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Operuit faciem ejus crassitudo, et de lateribus ejus arvina dependet.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28Habitavit in civitatibus desolatis, et in domibus desertis, quæ in tumulos sunt redactæ.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29Non ditabitur, nec perseverabit substantia ejus, nec mittet in terra radicem suam.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30Non recedet de tenebris: ramos ejus arefaciet flamma, et auferetur spiritu oris sui.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31Non credet, frustra errore deceptus, quod aliquo pretio redimendus sit.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32Antequam dies ejus impleantur peribit, et manus ejus arescent.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33Lædetur quasi vinea in primo flore botrus ejus, et quasi oliva projiciens florem suum.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34Congregatio enim hypocritæ sterilis, et ignis devorabit tabernacula eorum qui munera libenter accipiunt.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35Concepit dolorem, et peperit iniquitatem, et uterus ejus præparat dolos.]
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.