ایّوب
Chapter 15
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1پس الیفاز تیمانی در جواب گفت:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2«آیامرد حکیم از علم باطل جواب دهد؟ وبطن خود را از باد شرقی پر سازد؟
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3آیا به سخن بی‌فایده محاجه نماید؟ و به کلماتی که هیچ نفع نمی بخشد؟
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4اما تو خداترسی را ترک می‌کنی وتقوا را به حضور خدا ناقص می‌سازی.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5زیرا که دهانت، معصیت تو را ظاهر می‌سازد و زبان حیله گران را اختیار می‌کنی.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6دهان خودت تو راملزم می‌سازد و نه من، و لبهایت بر تو شهادت می‌دهد.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7آیا شخص اول از آدمیان زاییده شده‌ای؟ و پیش از تلها به وجود آمده‌ای؟
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8آیامشورت مخفی خدا را شنیده‌ای و حکمت را برخود منحصر ساخته‌ای؟
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9چه می‌دانی که ما هم نمی دانیم؟ و چه می‌فهمی که نزد ما هم نیست؟
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10نزد ما ریش سفیدان و پیران هستند که درروزها از پدر تو بزرگترند.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11آیا تسلی های خدابرای تو کم است و کلام ملایم با تو؟
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12چرا دلت تو را می‌رباید؟ و چرا چشمانت را بر هم می‌زنی
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13که روح خود را به ضد خدا بر می‌گردانی، وچنین سخنان را از دهانت بیرون می‌آوری؟
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14«انسان چیست که پاک باشد، و مولود زن که عادل شمرده شود؟
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15اینک بر مقدسان خوداعتماد ندارد، و آسمانها در نظرش پاک نیست.
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16پس از طریق اولی انسان مکروه و فاسد که شرارت را مثل آب می‌نوشد.
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17من برای تو بیان می‌کنم پس مرا بشنو. و آنچه دیده‌ام حکایت می‌نمایم.
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18که حکیمان آن را از پدران خودروایت کردند و مخفی نداشتند،
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19که به ایشان به تنهایی زمین داده شد، و هیچ غریبی از میان ایشان عبور نکرد،
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20شریر در تمامی روزهایش مبتلای درد است. و سالهای شمرده شده برای مرد ظالم مهیا است.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21صدای ترسها در گوش وی است. در وقت سلامتی تاراج کننده بر وی می‌آید.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22باور نمی کند که از تاریکی خواهد برگشت وشمشیر برای او مراقب است.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23برای نان می‌گردد و می‌گوید کجاست. و می‌داند که روزتاریکی نزد او حاضر است.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24تنگی و ضیق او رامی ترساند، مثل پادشاه مهیای جنگ بر او غلبه می‌نماید.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25زیرا دست خود را به ضد خدا درازمی کند و بر قادر مطلق تکبر می‌نماید.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26با گردن بلند بر او تاخت می‌آورد، با گل میخهای سخت سپر خویش،
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27چونکه روی خود را به پیه پوشانیده، و کمر خود را با شحم ملبس ساخته است.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28و در شهرهای ویران و خانه های غیرمسکون که نزدیک به خراب شدن است ساکن می‌شود.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29او غنی نخواهد شد و دولتش پایدارنخواهد ماند، و املاک او در زمین زیاد نخواهد گردید.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30از تاریکی رها نخواهد شد، و آتش، شاخه هایش را خواهد خشکانید، و به نفخه دهان او زائل خواهد شد.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31به بطالت توکل ننماید وخود را فریب ندهد، والا بطالت اجرت او خواهدبود.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32قبل از رسیدن وقتش تمام ادا خواهد شدو شاخه او سبز نخواهد ماند.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33مثل مو، غوره خود را خواهد افشاند، و مثل زیتون، شکوفه خود را خواهد ریخت،
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34زیرا که جماعت ریاکاران، بی‌کس خواهند ماند، و خیمه های رشوه خواران را آتش خواهد سوزانید.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35به شقاوت حامله شده، معصیت را می‌زایند و شکم ایشان فریب را آماده می‌کند.»
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.