ایّوب 4
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1و الیفاز تیمانی در جواب گفت:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2«اگر کسی جرات کرده، با تو سخن گوید، آیا تورا ناپسند میآید؟ لیکن کیست که بتواند از سخنگفتن بازایستد؟
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3اینک بسیاری را ادب آموختهای و دستهای ضعیف را تقویت دادهای.
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4سخنان تو لغزنده را قایم داشت، و تو زانوهای لرزنده را تقویت دادی.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5لیکن الان به تو رسیده است و ملول شدهای، تو را لمس کرده است وپریشان گشتهای.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6آیا توکل تو بر تقوای تونیست؟ و امید تو بر کاملیت رفتار تو نی؟
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7الان فکر کن! کیست که بیگناه هلاک شد؟ و راستان درکجا تلف شدند؟
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8چنانکه من دیدم آنانی که شرارت را شیار میکنند و شقاوت را میکارندهمان را میدروند.
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9از نفخه خدا هلاک میشوندو از باد غضب او تباه میگردند.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10غرش شیر ونعره سبع و دندان شیربچهها شکسته میشود.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11شیر نر از نابودن شکار هلاک میشود وبچه های شیر ماده پراکنده میگردند.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12«سخنی به من در خفا رسید، و گوش من آواز نرمی از آن احساس نمود.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13در تفکرها ازرویاهای شب، هنگامی که خواب سنگین بر مردم غالب شود،
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14خوف و لرز بر من مستولی شد که جمیع استخوانهایم را به جنبش آورد.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15آنگاه روحی از پیش روی من گذشت، و مویهای بدنم برخاست.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16در آنجا ایستاد، اما سیمایش راتشخیص ننمودم. صورتی درپیش نظرم بود. خاموشی بود و آوازی شنیدم
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17که آیا انسان به حضور خدا عادل شمرده شود؟ و آیا مرد در نظرخالق خود طاهر باشد؟
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18اینک بر خادمان خوداعتماد ندارد، و به فرشتگان خویش، حماقت نسبت میدهد.
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19پس چند مرتبه زیاده به ساکنان خانه های گلین، که اساس ایشان در غبار است، که مثل بید فشرده میشوند!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20از صبح تا شام خردمی شوند، تا به ابد هلاک میشوند و کسی آن را بهخاطر نمی آورد.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21آیا طناب خیمه ایشان ازایشان کنده نمی شود؟ پس بدون حکمت میمیرند.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.