Job 15
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y RESPONDIÓ Eliphaz Temanita, y dijo:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2¿Si proferirá el sabio vana sabiduría, y henchirá su vientre de viento solano?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3¿Disputará con palabras inútiles, y con razones sin provecho?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Tú también disipas el temor, y menoscabas la oración delante de Dios.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5Porque tu boca declaró tu iniquidad, pues has escogido el hablar de los astutos.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Tu boca te condenará, y no yo; y tus labios testificarán contra ti.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7¿Naciste tú primero que Adam? ¿ó fuiste formado antes que los collados?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8¿Oíste tú el secreto de Dios, que detienes en ti solo la sabiduría?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9¿Qué sabes tú que no sepamos? ¿qué entiendes que no se halle en nosotros?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10Entre nosotros también hay cano, también hay viejo mucho mayor en días que tu padre.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11¿En tan poco tienes las consolaciones de Dios? ¿tienes acaso alguna cosa oculta cerca de ti?
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12¿Por qué te enajena tu corazón, y por qué guiñan tus ojos,
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Pues haces frente á Dios con tu espíritu, y sacas tales palabras de tu boca?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14¿Qué cosa es el hombre para que sea limpio, y que se justifique el nacido de mujer?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15He aquí que en sus santos no confía, y ni los cielos son limpios delante de sus ojos:
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16¿Cuánto menos el hombre abominable y vil, que bebe la iniquidad como agua?
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Escúchame; yo te mostraré y te contaré lo que he visto:
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18(Lo que los sabios nos contaron de sus padres, y no lo encubrieron;
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19A los cuales solos fué dada la tierra, y no pasó extraño por medio de ellos:)
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20Todos los días del impío, él es atormentado de dolor, y el número de años es escondido al violento.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21Estruendos espantosos hay en sus oídos; en la paz le vendrá quien lo asuele.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22El no creerá que ha de volver de las tinieblas, y está mirando al cuchillo.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23Desasosegado á comer siempre, sabe que le está aparejado día de tinieblas.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Tribulación y angustia le asombrarán, y esforzaránse contra él como un rey apercibido para la batalla.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25Por cuanto él extendió su mano contra Dios, y se esforzó contra el Todopoderoso,
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26El le acometerá en la cerviz, en lo grueso de las hombreras de sus escudos:
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Porque cubrió su rostro con su gordura, é hizo pliegues sobre los ijares;
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28Y habitó las ciudades asoladas, las casas inhabitadas, que estaban puestas en montones.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29No enriquecerá, ni será firme su potencia, ni extenderá por la tierra su hermosura.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30No se escapará de las tinieblas: la llama secará sus ramos, y con el aliento de su boca perecerá.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31No confíe el iluso en la vanidad; porque ella será su recompensa.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32El será cortado antes de su tiempo, y sus renuevos no reverdecerán.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33El perderá su agraz como la vid, y derramará su flor como la oliva.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34Porque la sociedad de los hipócritas será asolada, y fuego consumirá las tiendas de soborno.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35Concibieron dolor, y parieron iniquidad; y las entrañas de ellos meditan engaño.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.