Job 37
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A ESTO también se espanta mi corazón, y salta de su lugar.
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2Oid atentamente su voz terrible, y el sonido que sale de su boca.
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3Debajo de todos los cielos lo dirige, y su luz hasta los fines de la tierra.
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
4Después de ella bramará el sonido, tronará él con la voz de su magnificencia; y aunque sea oída su voz, no los detiene.
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
5Tronará Dios maravillosamente con su voz; él hace grandes cosas, que nosotros no entendemos.
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6Porque á la nieve dice: Desciende á la tierra; también á la llovizna, y á los aguaceros de su fortaleza.
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7Así hace retirarse á todo hombre, para que los hombres todos reconozcan su obra.
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
8La bestia se entrará en su escondrijo, y estaráse en sus moradas.
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9Del mediodía viene el torbellino, y el frío de los vientos del norte.
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
10Por el soplo de Dios se da el hielo, y las anchas aguas son constreñidas.
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11Regando también llega á disipar la densa nube, y con su luz esparce la niebla.
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12Asimismo por sus designios se revuelven las nubes en derredor, para hacer sobre la haz del mundo, en la tierra, lo que él les mandara.
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13Unas veces por azote, otras por causa de su tierra, otras por misericordia las hará parecer.
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14Escucha esto, Job; repósate, y considera las maravillas de Dios.
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15¿Supiste tú cuándo Dios las ponía en concierto, y hacía levantar la luz de su nube?
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16¿Has tú conocido las diferencias de las nubes, las maravillas del Perfecto en sabiduría?
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17¿Por qué están calientes tus vestidos cuando se fija el viento del mediodía sobre la tierra?
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18¿Extendiste tú con él los cielos, firmes como un espejo sólido?
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19Muéstranos qué le hemos de decir; porque nosotros no podemos componer las ideas á causa de las tinieblas.
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20¿Será preciso contarle cuando yo hablaré? Por más que el hombre razone, quedará como abismado.
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21He aquí aún: no se puede mirar la luz esplendente en los cielos, luego que pasa el viento y los limpia,
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22Viniendo de la parte del norte la dorada claridad. En Dios hay una majestad terrible.
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23El es Todopoderoso, al cual no alcanzamos, grande en potencia; y en juicio y en multitud de justicia no afligirá.
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24Temerlo han por tanto los hombres: él no mira á los sabios de corazón.
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.