Job 6
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y RESPONDIÓ Job y dijo:
1І відказав Йов і промовив:
2¡Oh si pesasen al justo mi queja y mi tormento, y se alzasen igualmente en balanza!
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
3Porque pesaría aquél más que la arena del mar: y por tanto mis palabras son cortadas.
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4Porque las saetas del Todopoderoso están en mí, cuyo veneno bebe mi espíritu; y terrores de Dios me combaten.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
5¿Acaso gime el asno montés junto á la hierba? ¿muge el buey junto á su pasto?
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
6¿Comeráse lo desabrido sin sal? ¿ó habrá gusto en la clara del huevo?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
7Las cosas que mi alma no quería tocar, por los dolores son mi comida.
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8¡Quién me diera que viniese mi petición, y que Dios me otorgase lo que espero;
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9Y que pluguiera á Dios quebrantarme; que soltara su mano, y me deshiciera!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10Y sería aún mi consuelo, si me asaltase con dolor sin dar más tregua, que yo no he escondido las palabras del Santo.
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11¿Cuál es mi fortaleza para esperar aún? ¿y cuál mi fin para dilatar mi vida?
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12¿Es mi fortaleza la de las piedras? ¿ó mi carne, es de acero?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13¿No me ayudo cuanto puedo, y el poder me falta del todo?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14El atribulado es consolado de su compañero: mas hase abandonado el temor del Omnipotente.
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15Mis hermanos han mentido cual arroyo: pasáronse como corrientes impetuosas,
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
16Que están escondidas por la helada, y encubiertas con nieve;
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17Que al tiempo del calor son deshechas, y en calentándose, desaparecen de su lugar;
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18Apártanse de la senda de su rumbo, van menguando y piérdense.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19Miraron los caminantes de Temán, los caminantes de Saba esperaron en ellas:
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20Mas fueron avergonzados por su esperanza; porque vinieron hasta ellas, y halláronse confusos.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21Ahora ciertamente como ellas sois vosotros: que habéis visto el tormento, y teméis.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
22¿Os he dicho yo: Traedme, y pagad por mí de vuestra hacienda;
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
23Y libradme de la mano del opresor, y redimidme del poder de los violentos?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
24Enseñadme, y yo callaré: y hacedme entender en qué he errado.
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
25¡Cuán fuertes son las palabras de rectitud! Mas ¿qué reprende el que reprende de vosotros?
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
26¿Pensáis censurar palabras, y los discursos de un desesperado, que son como el viento?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
27También os arrojáis sobre el huérfano, y hacéis hoyo delante de vuestro amigo.
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
28Ahora pues, si queréis, mirad en mí, y ved si miento delante de vosotros.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29Tornad ahora, y no haya iniquidad; volved aún á considerar mi justicia en esto.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
30¿Hay iniquidad en mi lengua? ¿no puede mi paladar discernir las cosas depravadas?
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.