Job 41
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1¿SACARÁS tú al leviathán con el anzuelo, ó con la cuerda que le echares en su lengua?
1Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2¿Pondrás tú garfio en sus narices, y horadarás con espinas su quijada?
2Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3¿Multiplicará él ruegos para contigo? ¿hablaráte él lisonjas?
3Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4¿Hará concierto contigo para que lo tomes por siervo perpetuo?
4Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
5¿Jugarás tú con él como con pájaro, ó lo atarás para tus niñas?
5Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6¿Harán de él banquete los compañeros? ¿partiránlo entre los mercaderes?
6Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!
7¿Cortarás tú con cuchillo su cuero, ó con asta de pescadores su cabeza?
7Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8Pon tu mano sobre él; te acordarás de la batalla, y nunca más tornarás.
8Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
9He aquí que la esperanza acerca de él será burlada: porque aun á su sola vista se desmayarán.
9Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
10Nadie hay tan osado que lo despierte: ¿quién pues podrá estar delante de mí?
10Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
11¿Quién me ha anticipado, para que yo restituya? Todo lo que hay debajo del cielo es mío.
11З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
12Yo no callaré sus miembros, ni lo de sus fuerzas y la gracia de su disposición.
12З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
13¿Quién descubrirá la delantera de su vestidura? ¿quién se llegará á él con freno doble?
13Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
14¿Quién abrirá las puertas de su rostro? Los órdenes de sus dientes espantan.
14Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
15La gloria de su vestido son escudos fuertes, cerrados entre sí estrechamente.
15Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
16El uno se junta con el otro, que viento no entra entre ellos.
16Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
17Pegado está el uno con el otro, están trabados entre sí, que no se pueden apartar.
17Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
18Con sus estornudos encienden lumbre, y sus ojos son como los párpados del alba.
18Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19De su boca salen hachas de fuego; centellas de fuego proceden.
19Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.
20De sus narices sale humo, como de una olla ó caldero que hierve.
20Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.
21Su aliento enciende los carbones, y de su boca sale llama.
21Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
22En su cerviz mora la fortaleza, y espárcese el desaliento delante de él.
22Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.
23Las partes momias de su carne están apretadas: están en él firmes, y no se mueven.
23Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.
24Su corazón es firme como una piedra, y fuerte como la muela de abajo.
24За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
25De su grandeza tienen temor los fuertes, y á causa de su desfallecimiento hacen por purificarse.
25Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
26Cuando alguno lo alcanzare, ni espada, ni lanza, ni dardo, ni coselete durará.
26Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
27El hierro estima por pajas, y el acero por leño podrido.
no verse 27 in this text
28Saeta no le hace huir; las piedras de honda se le tornan aristas.
no verse 28 in this text
29Tiene toda arma por hojarascas, y del blandir de la pica se burla.
no verse 29 in this text
30Por debajo tiene agudas conchas; Imprime su agudez en el suelo.
no verse 30 in this text
31Hace hervir como una olla la profunda mar, y tórnala como una olla de ungüento.
no verse 31 in this text
32En pos de sí hace resplandecer la senda, que parece que la mar es cana.
no verse 32 in this text
33No hay sobre la tierra su semejante, hecho para nada temer.
no verse 33 in this text
34Menosprecia toda cosa alta: es rey sobre todos los soberbios.
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.