Job 15
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Eliphaz the Themanite, answered, and said:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Will a wise man answer as if he were speaking in the wind, and fill his stomach with burning heat?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Thou reprovest him by words, who is not equal to thee, and thou speakest that which is not good for thee.
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4As much as is in thee, thou hast made void fear, and hast taken away prayers from before God.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5For thy iniquity hath taught thy mouth, and thou imitatest the tongue of blasphemers.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Thy own mouth shall condemn thee, and not I: and thy own lips shall answer thee.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Art thou the first man that was born, or wast thou made before the hills?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8Hast thou heard God’s counsel, and shall his wisdom be inferior to thee?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9What knowest thou that we are ignorant of? what dost thou understand that we know not?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10There are with us also aged and ancient men, much elder than thy fathers.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Is it a great matter that God should comfort thee? but thy wicked words hinder this.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Why doth thy heart elevate thee, and why dost thou stare with thy eyes, as if they were thinking great things?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Why doth thy spirit swell against God, to utter such words out of thy mouth?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14What is man that he should be without spot, and he that is born of a woman that he should appear just?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Behold among his saints none is unchangeable, and the heavens are not pure in his sight.
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16How much more is man abominable, and unprofitable, who drinketh iniquity like water?
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17I will shew thee, hear me: and I will tell thee what I have seen.
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18Wise men confess and hide not their fathers.
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19To whom alone the earth was given, and no stranger hath passed among them.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20The wicked man is proud all his days, and the number of the years of his tyranny is uncertain.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21The sound of dread is always in his ears: and when there is peace, he always suspecteth treason.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22He believeth not that he may return from darkness to light, looking round about for the sword on every side.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23When he moveth himself to seek bread, he knoweth that the day of darkness is ready at his hand.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Tribulation shall terrify him, and distress shall surround him, as a king that is prepared for the battle.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25For he hath stretched out his hand against God, and hath strengthened himself against the Almighty.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26He hath run against him with his neck raised up, and is armed with a fat neck.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Fatness hath covered his face, and the fat hangeth down on his sides.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28He hath dwelt in desolate cities, and in desert houses that are reduced into heaps.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29He shall not be enriched, neither shall his substance continue, neither shall he push his root in the earth.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30He shall not depart out of darkness: the flame shall dry up his branches, and he shall be taken away by the breath of his own month.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31He shall not believe, being vainly deceived by error, that he may be redeemed with any price.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32Before his days be full he shall perish: and his hands shall wither away.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33He shall be blasted as a vine when its grapes are in the first flower, and as an olive tree that casteth its flower.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34For the congregation of the hypocrite is barren, and fire shall devour their tabernacles, who love to take bribes.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35He hath conceived sorrow, and hath brought forth iniquity, and his womb prepareth deceits.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.