Job 21
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered, and said:
1І відказав Йов і промовив:
2Hear, I beseech you, my words, and do penance.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Suffer me, and I will speak, and after, if you please, laugh at my words.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4Is my debate against man, that I should not have just reason to be troubled?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Hearken to me and be astonished, and lay your finger on your mouth.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6As for me, when I remember, I am afraid, and trembling taketh hold on my flesh.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7Why then do the wicked live, are they advanced, and strengthened with riches?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Their seed continueth before them, a multitude of kinsmen, and of children’s children in their sight.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Their houses are secure and peaceable, and the rod of God is not upon them.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Their cattle have conceived, and failed not: their cow has calved, and is not deprived of her fruit.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11Their little ones go out like a flock, and their children dance and play.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12They take the timbrel, and the harp, and rejoice at the sound of the organ.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13They spend their days in wealth, and in a moment they go down to hell.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14Who have said to God: Depart from us, we desire not the knowledge of thy ways.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15Who is the Almighty, that we should serve him? and what doth it profit us if we pray to him?
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Yet because their good things are not in their hand, may the counsel of the wicked be far from me.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17How often shall the lamp of the wicked be put out, and a deluge come upon them, and he shall distribute the sorrows of his wrath?
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18They shall be as chaff before the face of the wind, and as ashes which the whirlwind scattereth.
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19God shall lay up the sorrow of the father for his children: and when he shall repay, then shall he know.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20His eyes shall see his own destruction, and he shall drink of the wrath of the Almighty.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21For what is it to him what befalleth his house after him: and if the number of his months be diminished by one half?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22Shall any one teach God knowledge, who judgeth those that are high?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23One man dieth strong, and hale, rich and happy.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24His bowels are full of fat, and his bones are moistened with marrow.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25But another dieth in bitterness of soul without any riches:
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26And yet they shall sleep together in the dust, and worms shall cover them.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27Surely I know your thoughts, and your unjust judgments against me.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28For you say: Where is the house of the prince? and where are the dwelling places of the wicked?
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Ask any one of them that go by the way, and you shall perceive that he knoweth these same things.
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30Because the wicked man is reserved to the day of destruction, and he shall be brought to the day of wrath.
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31Who shall reprove his way to his face? and who shall repay him what he hath done?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32He shall be brought to the graves, and shall watch in the heap of the dead.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33He hath been acceptable to the gravel of Cocytus, and he shall draw every man after him, and there are innumerable before him.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34How then do ye comfort me in vain, whereas your answer is shewn to be repugnant to truth?
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.