Job 21
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered:
1І відказав Йов і промовив:
2“Listen carefully to my words; let this be your consolation to me.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Bear with me while I speak; then, after I have spoken, you may go on mocking.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4Is my complaint against a man? Then why should I not be impatient?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Look at me and be appalled; put your hand over your mouth.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6When I remember, terror takes hold, and my body trembles in horror.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7Why do the wicked live on, growing old and increasing in power?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Their descendants are established around them, and their offspring before their eyes.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Their homes are safe from fear; no rod of punishment from God is upon them.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Their bulls breed without fail; their cows bear calves and do not miscarry.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11They send forth their little ones like a flock; their children skip about,
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12singing to the tambourine and lyre and making merry at the sound of the flute.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13They spend their days in prosperity and go down to Sheol in peace.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14Yet they say to God: ‘Leave us alone! For we have no desire to know Your ways.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15Who is the Almighty, that we should serve Him, and what would we gain if we pray to Him?’
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Still, their prosperity is not in their own hands, so I stay far from the counsel of the wicked.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17How often is the lamp of the wicked put out? Does disaster come upon them? Does God, in His anger, apportion destruction?
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18Are they like straw before the wind, like chaff swept away by a storm?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19It is said that God lays up one’s punishment for his children. Let God repay the man himself, so he will know it.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20Let his eyes see his own destruction; let him drink for himself the wrath of the Almighty.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21For what does he care about his household after him, when the number of his months has run out?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22Can anyone teach knowledge to God, since He judges those on high?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23One man dies full of vigor, completely secure and at ease.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24His body is well nourished, and his bones are rich with marrow.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25Yet another man dies in the bitterness of his soul, having never tasted prosperity.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26But together they lie down in the dust, and worms cover them both.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27Behold, I know your thoughts full well, the schemes by which you would wrong me.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28For you say, ‘Where now is the nobleman’s house, and where are the tents in which the wicked dwell?’
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Have you never asked those who travel the roads? Do you not accept their reports?
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30Indeed, the evil man is spared from the day of calamity, delivered from the day of wrath.
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31Who denounces his behavior to his face? Who repays him for what he has done?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32He is carried to the grave, and watch is kept over his tomb.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33The clods of the valley are sweet to him; everyone follows behind him, and those before him are without number.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34So how can you comfort me with empty words? For your answers remain full of falsehood.”
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.