Job 21
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1But Job answered and said,
1І відказав Йов і промовив:
2Hear diligently my speech, and let this be your consolations.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Suffer me that I may speak; and after that I have spoken, mock on.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4As for me, is my complaint to man? and if it were so , why should not my spirit be troubled?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Mark me, and be astonished, and lay your hand upon your mouth.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6Even when I remember I am afraid, and trembling taketh hold on my flesh.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7Wherefore do the wicked live, become old, yea, are mighty in power?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Their seed is established in their sight with them, and their offspring before their eyes.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Their houses are safe from fear, neither is the rod of God upon them.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Their bull gendereth, and faileth not; their cow calveth, and casteth not her calf.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11They send forth their little ones like a flock, and their children dance.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12They take the timbrel and harp, and rejoice at the sound of the organ.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13They spend their days in wealth, and in a moment go down to the grave.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14Therefore they say unto God, Depart from us; for we desire not the knowledge of thy ways.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15What is the Almighty, that we should serve him? and what profit should we have, if we pray unto him?
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Lo, their good is not in their hand: the counsel of the wicked is far from me.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17How oft is the candle of the wicked put out! and how oft cometh their destruction upon them! God distributeth sorrows in his anger.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18They are as stubble before the wind, and as chaff that the storm carrieth away.
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19God layeth up his iniquity for his children: he rewardeth him, and he shall know it .
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20His eyes shall see his destruction, and he shall drink of the wrath of the Almighty.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21For what pleasure hath he in his house after him, when the number of his months is cut off in the midst?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22Shall any teach God knowledge? seeing he judgeth those that are high.
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23One dieth in his full strength, being wholly at ease and quiet.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24His breasts are full of milk, and his bones are moistened with marrow.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25And another dieth in the bitterness of his soul, and never eateth with pleasure.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26They shall lie down alike in the dust, and the worms shall cover them.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27Behold, I know your thoughts, and the devices which ye wrongfully imagine against me.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28For ye say, Where is the house of the prince? and where are the dwelling places of the wicked?
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Have ye not asked them that go by the way? and do ye not know their tokens,
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30That the wicked is reserved to the day of destruction? they shall be brought forth to the day of wrath.
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31Who shall declare his way to his face? and who shall repay him what he hath done?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32Yet shall he be brought to the grave, and shall remain in the tomb.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33The clods of the valley shall be sweet unto him, and every man shall draw after him, as there are innumerable before him.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34How then comfort ye me in vain, seeing in your answers there remaineth falsehood?
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.