Job 21
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered,
1І відказав Йов і промовив:
2“Listen diligently to my speech. Let this be your consolation.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Allow me, and I also will speak. After I have spoken, mock on.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4As for me, is my complaint to man? Why shouldn’t I be impatient?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Look at me, and be astonished. Lay your hand on your mouth.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6When I remember, I am troubled. Horror takes hold of my flesh.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7“Why do the wicked live, become old, yes, and grow mighty in power?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Their child is established with them in their sight, their offspring before their eyes.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Their houses are safe from fear, neither is the rod of God upon them.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Their bulls breed without fail. Their cows calve, and don’t miscarry.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11They send out their little ones like a flock. Their children dance.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12They sing to the tambourine and harp, and rejoice at the sound of the pipe.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13They spend their days in prosperity. In an instant they go down to Sheol.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14They tell God, ‘Depart from us, for we don’t want to know about your ways.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15What is the Almighty, that we should serve him? What profit should we have, if we pray to him?’
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Behold, their prosperity is not in their hand. The counsel of the wicked is far from me.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17“How often is it that the lamp of the wicked is put out, that their calamity comes on them, that God distributes sorrows in his anger?
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18How often is it that they are as stubble before the wind, as chaff that the storm carries away?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19You say, ‘God lays up his iniquity for his children.’ Let him recompense it to himself, that he may know it.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20Let his own eyes see his destruction. Let him drink of the wrath of the Almighty.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21For what does he care for his house after him, when the number of his months is cut off?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22“Shall any teach God knowledge, since he judges those who are high?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23One dies in his full strength, being wholly at ease and quiet.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24His pails are full of milk. The marrow of his bones is moistened.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25Another dies in bitterness of soul, and never tastes of good.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26They lie down alike in the dust. The worm covers them.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27“Behold, I know your thoughts, the plans with which you would wrong me.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28For you say, ‘Where is the house of the prince? Where is the tent in which the wicked lived?’
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Haven’t you asked wayfaring men? Don’t you know their evidences,
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30that the evil man is reserved to the day of calamity, that they are led out to the day of wrath?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31Who will declare his way to his face? Who will repay him what he has done?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32Yet he will be borne to the grave. Men will keep watch over the tomb.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33The clods of the valley will be sweet to him. All men will draw after him, as there were innumerable before him.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34So how can you comfort me with nonsense, because in your answers there remains only falsehood?”
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.