Job 7
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Isn’t a man forced to labor on earth? Aren’t his days like the days of a hired hand?
1Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
2As a servant who earnestly desires the shadow, as a hireling who looks for his wages,
2Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
3so I am made to possess months of misery, wearisome nights are appointed to me.
3Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
4When I lie down, I say, ‘When will I arise, and the night be gone?’ I toss and turn until the dawning of the day.
4Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
5My flesh is clothed with worms and clods of dust. My skin closes up, and breaks out afresh.
5Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
6My days are swifter than a weaver’s shuttle, and are spent without hope.
6Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
7Oh remember that my life is a breath. My eye will no more see good.
7Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
8The eye of him who sees me will see me no more. Your eyes will be on me, but I will not be.
8Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
9As the cloud is consumed and vanishes away, so he who goes down to Sheol will come up no more.
9Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
10He will return no more to his house, neither will his place know him any more.
10Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
11“Therefore I will not keep silent. I will speak in the anguish of my spirit. I will complain in the bitterness of my soul.
11Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
12Am I a sea, or a sea monster, that you put a guard over me?
12Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
13When I say, ‘My bed will comfort me. My couch will ease my complaint,’
13Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
14then you scare me with dreams and terrify me through visions,
14Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
15so that my soul chooses strangling, death rather than my bones.
15Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
16I loathe my life. I don’t want to live forever. Leave me alone, for my days are but a breath.
16Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
17What is man, that you should magnify him, that you should set your mind on him,
17Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
18that you should visit him every morning, and test him every moment?
18Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
19How long will you not look away from me, nor leave me alone until I swallow down my spittle?
19Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
20If I have sinned, what do I do to you, you watcher of men? Why have you set me as a mark for you, so that I am a burden to myself?
20А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
21Why do you not pardon my disobedience, and take away my iniquity? For now will I lie down in the dust. You will seek me diligently, but I will not be.”
21Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.