Jób 21
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A odpovídaje Job, řekl:
1І відказав Йов і промовив:
2Poslouchejte pilně řeči mé, a bude mi to za potěšení od vás.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Postrpte mne, abych i já mluvil, a když odmluvím, posmívejž se.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4Zdaliž já před člověkem naříkám? A poněvadž jest proč, jakž nemá býti ssoužen duch můj?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Pohleďte na mne, a užasněte se, a položte prst na ústa.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6Ano já sám, když rozvažuji své bídy, tedy se děsím, a spopadá tělo mé hrůza.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7Proč bezbožní živi jsou, k věku starému přicházejí, též i bohatnou?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Símě jejich stálé jest před oblíčejem jejich s nimi, a rodina jejich před očima jejich.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Domové jejich bezpečni jsou před strachem, aniž metla Boží na nich.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Býk jejich připouštín bývá, ale ne na prázdno; kráva jejich rodí, a nepotracuje plodu.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11Vypouštějí jako stádo maličké své, a synové jejich poskakují.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12Povyšují hlasu při bubnu a harfě, a veselí se k zvuku muziky.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13Tráví v štěstí dny své, a v okamžení do hrobu sstupují.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14Kteříž říkají Bohu silnému: Odejdi od nás, nebo známosti cest tvých neoblibujeme.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15Kdo jest Všemohoucí, abychom sloužili jemu? A jaký toho zisk, že bychom se modlili jemu?
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Ale pohleď, že není v moci jejich štěstí jejich, pročež rada bezbožných vzdálena jest ode mne.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17Èasto-liž svíce bezbožných hasne? Přichází-liž na ně bída jejich? Poděluje-liž je bolestmi Bůh v hněvě svém?
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18Bývají-liž jako plevy před větrem, a jako drtiny, kteréž zachvacuje vicher?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19Odkládá-liž Bůh synům bezbožníka nepravost jeho? Odplacuje-liž jemu tak, aby to znáti mohl,
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20A aby viděly oči jeho neštěstí jeho, a prchlivost Všemohoucího že by pil?
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21O dům pak jeho po něm jaká jest péče jeho, když počet měsíců jeho bude umenšen?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22Zdali Boha silného kdo učiti bude umění, kterýž sám vysokosti soudí?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23Tento umírá v síle dokonalosti své, všelijak bezpečný a pokojný.
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24Prsy jeho plné jsou mléka, a mozk kostí jeho svlažován bývá.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25Jiný pak umírá v hořkosti ducha, kterýž nikdy nejídal s potěšením.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26Jednostejně v prachu lehnou, a červy se rozlezou.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27Aj, známť myšlení vaše, a chytrosti, kteréž proti mně neprávě vymýšlíte.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28Nebo pravíte: Kde jest dům urozeného? A kde stánek příbytků bezbožných?
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Což jste se netázali jdoucích cestou? Zkušení-liž aspoň jejich nepovolíte,
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30Že v den neštěstí ochranu mívá bezbožný, v den, pravím, rozhněvání přistřín bývá?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31Kdo jemu oznámí zjevně cestu jeho? Aneb za to, co činil, kdo jemu odplatí?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32A však i on k hrobu vyprovozen bude, a tam zůstane.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33Sladnou jemu hrudy údolí, nadto za sebou všecky lidi táhne, těch pak, kteříž ho předešli, není počtu.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34Hle, jak vy mne marně troštujete, nebo v odpovědech vašich nezůstává než faleš.
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.