Jób 39
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Víš-li, kterého času rodí kamsíkové, a laň ku porodu pracující spatřil-lis?
1Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
2Máš-li v počtu měsíce, kteréž vyplňují? Znáš-li, pravím, čas porodu jejich?
2Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
3Jak se kladou, plod svůj utiskají, a s bolestí ho pozbývají?
3Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
4Jak se zmocňují mladí jejich, i odchovávají picí polní, a vycházejíce, nenavracují se k nim?
4Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
5Kdo propustil zvěř, aby byla svobodná? A řemení divokého osla kdo rozvázal?
5Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
6Jemuž jsem dal pustinu místo domu jeho, a místo příbytku jeho zemi slatinnou.
6Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
7Posmívá se hluku městskému, a na křikání toho, kdož by jej honil, nic nedbá.
7Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
8To, což nachází v horách, jest pastva jeho; nebo toliko zeliny hledá.
8По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
9Svolí-liž jednorožec, aby tobě sloužil, a u jeslí tvých aby nocoval?
9А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
10Připřáhneš-liž provazem jednorožce k orání? Bude-liž vláčeti brázdy za tebou?
10Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
11Zdaž se na něj ubezpečíš, proto že jest veliká síla jeho, a poručíš jemu svou práci?
11Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
12Zdaž se jemu dověříš, že sveze semeno tvé, a na humno tvé shromáždí?
12Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
13Ty-lis dal pávům křídlo pěkné, aneb péro čápu neb pstrosu?
13Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
14A že opouští na zemi vejce svá, ačkoli je v prachu osedí,
14Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
15Nic nemysle, že by je noha potlačiti, aneb zvěř polní pošlapati mohla?
15Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
16Tak se zatvrzuje k mladým svým, jako by jich neměl; jako by neužitečná byla práce jeho, tak jest bez starosti.
16До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його буде даремний;
17Nebo nedal jemu Bůh moudrosti, aniž mu udělil rozumnosti.
17Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
18Èasem svým zhůru se vznášeje, posmívá se koni i jezdci jeho.
18(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
19Zdaž ty dáti můžeš koni sílu? Ty-li ozdobíš šíji jeho řehtáním?
19Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
20Zdali jej zastrašíš jako kobylku? Anobrž frkání chřípí jeho strašlivé jest.
20Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
21Kopá důl, a pléše v síle své, vycházeje vstříc i zbroji.
21Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
22Směje se strachu, aniž se leká, aniž ustupuje zpátkem před ostrostí meče,
22З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
23Ač i toul na něm chřestí, a blyští se dřevce a kopí.
23Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
24S hřmotem a s hněvem kopá zemi, aniž pokojně stojí k zvuku trouby.
24Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
25Anobrž k zvuku trouby řehce, a zdaleka cítí boj, hluk knížat a prokřikování.
25Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
26Zdali podlé rozumu tvého létá jestřáb, roztahuje křídla svá na poledne?
26Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
27Zdali k rozkazu tvému zhůru se vznáší orlice, a vysoko se hnízdí?
27Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
28Na skále přebývá, přebývá na špičaté skále jako na hradě,
28Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
29Odkudž hledá pokrmu, kterýž z daleka očima svýma spatřuje.
29Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
30Ano i mladí její střebí krev, a kde těla mrtvá, tu i ona jest.
30Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
31A tak odpovídaje Hospodin Jobovi, řekl:
31І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
32Zdali hádající se s Všemohoucím obviní jej? Kdo chce viniti Boha, nechť odpoví na to.
32Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
33Tehdy odpověděl Job Hospodinu a řekl:
33І відказав Йов Господеві й промовив:
34Aj, chaternýť jsem, což bych odpovídal tobě? Ruku svou kladu na ústa svá.
34Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
35Jednou jsem mluvil, ale nebudu již odmlouvati, nýbrž i podruhé, ale nebudu více přidávati.
35Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.