Jób 3
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Potom otevřev Job ústa svá, zlořečil dni svému.
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
2Nebo mluvě Job, řekl:
2І почав Йов говорити:
3Ó by byl zahynul ten den, v němž jsem se naroditi měl, i noc, v níž bylo řečeno: Počat jest pacholík.
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
4Ten den ó by byl obrácen v temnost, aby ho byl nevyhledával Bůh shůry, a nebyl osvícen světlem.
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
5Ó by jej byly zachvátily tmy a stín smrti, a aby jej byla přikvačila mračna, a předěsila horkost denní.
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
6Ó by noc tu mrákota byla opanovala, aby nebyla připojena ke dnům roku, a v počet měsíců nepřišla.
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
7Ó by noc ta byla osaměla, a zpěvu aby nebylo v ní.
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
8Ó by jí byli zlořečili ti, kteříž proklínají den, hotovi jsouce vzbuditi velryba.
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
9Ó by se byly hvězdy zatměly v soumraku jejím, a očekávajíc světla, aby ho nebyla dočekala, ani spatřila záře jitřní.
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
10Nebo nezavřela dveří života mého, ani skryla trápení od očí mých.
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
11Proč jsem neumřel v matce, aneb vyšed z života, proč jsem nezahynul?
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
12Proč jsem vzat byl na klín, a proč jsem prsí požíval?
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
13Nebo bych nyní ležel a odpočíval, spal bych a měl bych pokoj,
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
14S králi a radami země, kteříž sobě vzdělávali místa pustá,
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
15Aneb s knížaty, kteříž měli zlato, a domy své naplňovali stříbrem.
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
16Aneb jako nedochůdče nezřetelné proč jsem nebyl, a jako nemluvňátka, kteráž světla neviděla?
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
17Tamť bezbožní přestávají bouřiti, a tamť odpočívají ti, jenž v práci ustali.
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18Také i vězňové pokoj mají, a neslyší více hlasu násilníka.
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19Malý i veliký tam jsou rovni sobě, a služebník jest prost pána svého.
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20Proč Bůh dává světlo zbědovanému a život těm, kteříž jsou ducha truchlivého?
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
21Kteříž očekávají smrti, a není jí, ačkoli jí hledají pilněji než skrytých pokladů?
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
22Kteříž by se veselili s plésáním a radovali, když by nalezli hrob?
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
23Èlověku, jehož cesta skryta jest, a jehož Bůh přistřel?
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
24Nebo před pokrmem mým vzdychání mé přichází, a rozchází se jako voda řvání mé.
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
25To zajisté, čehož jsem se lekal, stalo se mi, a čehož jsem se obával, přišlo na mne.
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
26Neměl jsem pokoje, aniž jsem se ubezpečil, ani odpočíval, až i přišlo pokušení toto.
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.