Jób 38
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tedy odpověděl Hospodin Jobovi z vichru, a řekl:
1Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
2Kdož jest to, jenž zatemňuje radu řečmi neumělými?
2Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
3Přepaš nyní jako muž bedra svá, a nač se tebe tázati budu, oznam mi.
3Зараз підпережи чересла твої, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
4Kdes byl, když jsem zakládal zemi? Pověz, jestliže máš rozum.
4Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
5Kdo rozměřil ji, víš-li? Aneb kdo vztáhl pravidlo na ni?
5Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
6Na čem podstavkové její upevněni jsou? Aneb kdo založil úhelný kámen její,
6На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
7Když prozpěvovaly spolu hvězdy jitřní, a plésali všickni synové Boží?
7Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
8Aneb kdo zavřel jako dveřmi moře, když vyšlo z života, a zjevilo se?
8Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
9Když jsem mu položil oblak za oděv, a mrákotu místo plének jeho,
9Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
10Když jsem jemu uložil úsudek svůj, přistaviv závory a dvéře,
10Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
11I řekl jsem: Až potud vycházeti budeš, a dále nic, tu, pravím, skládati budeš dutí vlnobití svého.
11І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
12Zdaž jsi kdy za dnů svých rozkázal jitru? Ukázal-lis záři jitřní místo její,
12Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
13Aby uchvacovala kraje země, a bezbožní aby z ní vymítáni byli?
13Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14Tak aby proměnu přijímala jako vosk pečetní, oni pak aby nedlouho stáli jako roucho,
14Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
15A aby bezbožným zbraňováno bylo světla jejich, a rámě vyvýšené zlámáno bylo?
15А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
16Přišel-lis až k hlubinám mořským? A u vnitřnosti propasti chodil-lis?
16Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
17Jsou-li tobě zjeveny brány smrti? A brány stínu smrti viděl-lis?
17Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
18Shlédl-lis širokosti země? Oznam, jestliže ji znáš všecku.
18Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
19Která jest cesta k obydlí světla, a které místo temností,
19Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
20Že bys je pojal v meze jeho, poněvadž bys srozumíval stezkám domu jeho?
20А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
21Věděl-lis tehdáž, že jsi měl se naroditi, a počet dnů tvých jak veliký býti má?
21Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
22Přišel-lis až ku pokladům sněhu? A poklady krupobití viděl-lis,
22А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
23Kteréž chovám k času ssoužení, ke dni bitvy a boje?
23Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
24Kterými se cestami rozděluje světlo, kteréž rozhání východní vítr po zemi?
24Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
25Kdo rozdělil povodní tok, a cestu blýskání hromovému,
25Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
26Tak aby pršel déšť i na tu zemi, kdež není lidí, na poušť, kdež není člověka,
26Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
27Aby zapájel místa planá a pustá, a k zrůstu přivodil trávu mladistvou?
27Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
28Má-liž déšť otce? A kdo plodí krůpěje rosy?
28Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
29Z čího života vychází mráz? A jíní nebeské kdo plodí?
29Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?
30Až i vody jako v kámen se proměňují, a svrchek propasti zamrzá.
30Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
31Zdali zavázati můžeš rozkoše Kuřátek, aneb stahování Orionovo rozvázati?
31Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона?
32Můžeš-li vyvoditi hvězdy polední v čas jistý, aneb Arktura s syny jeho povedeš-li?
32Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
33Znáš-li řád nebes? Můžeš-li spravovati panování jejich na zemi?
33Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
34Můžeš-li pozdvihnouti k oblaku hlasu svého, aby hojnost vod přikryla tebe?
34Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
35Ty-liž vypustíš blýskání, aby vycházela? Zdaliž řeknou tobě: Aj teď jsme?
35Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони ʼд тобі й скажуть: Ось ми!
36Kdo složil u vnitřnostech lidských moudrost? Aneb kdo dal rozumu stižitelnost?
36Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
37Kdo vypravovati bude o nebesích moudře? A láhvice nebeské kdo nastrojuje,
37Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
38Aby svlažená země zase stuhnouti mohla, a hrudy se v hromadě držely?
38Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
39Honíš-liž ty lvu loupež? A hltavost lvíčat naplňuješ-liž,
39Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
40Když se stulují v peleších svých, ustavičně z skrýší čihajíce?
40Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
41Kdo připravuje krkavci pokrm jeho, když mladí jeho k Bohu silnému volají, a toulají se sem i tam pro nedostatek pokrmu?
41А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.