Job 22
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Eliphaz the Temanite answered and said,
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Can a man be profitable unto God, as he that is wise may be profitable unto himself?
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Is it any pleasure to the Almighty, that thou art righteous? or is it gain to him , that thou makest thy ways perfect?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Will he reprove thee for fear of thee? will he enter with thee into judgment?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5Is not thy wickedness great? and thine iniquities infinite?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6For thou hast taken a pledge from thy brother for nought, and stripped the naked of their clothing.
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7Thou hast not given water to the weary to drink, and thou hast withholden bread from the hungry.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8But as for the mighty man, he had the earth; and the honourable man dwelt in it.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9Thou hast sent widows away empty, and the arms of the fatherless have been broken.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10Therefore snares are round about thee, and sudden fear troubleth thee;
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Or darkness, that thou canst not see; and abundance of waters cover thee.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12Is not God in the height of heaven? and behold the height of the stars, how high they are!
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13And thou sayest, How doth God know? can he judge through the dark cloud?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Thick clouds are a covering to him, that he seeth not; and he walketh in the circuit of heaven.
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Hast thou marked the old way which wicked men have trodden?
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16Which were cut down out of time, whose foundation was overflown with a flood:
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17Which said unto God, Depart from us: and what can the Almighty do for them?
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18Yet he filled their houses with good things: but the counsel of the wicked is far from me.
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19The righteous see it , and are glad: and the innocent laugh them to scorn.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20Whereas our substance is not cut down, but the remnant of them the fire consumeth.
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21Acquaint now thyself with him, and be at peace: thereby good shall come unto thee.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Receive, I pray thee, the law from his mouth, and lay up his words in thine heart.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23If thou return to the Almighty, thou shalt be built up, thou shalt put away iniquity far from thy tabernacles.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24Then shalt thou lay up gold as dust, and the gold of Ophir as the stones of the brooks.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25Yea, the Almighty shall be thy defence, and thou shalt have plenty of silver.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26For then shalt thou have thy delight in the Almighty, and shalt lift up thy face unto God.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27Thou shalt make thy prayer unto him, and he shall hear thee, and thou shalt pay thy vows.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Thou shalt also decree a thing, and it shall be established unto thee: and the light shall shine upon thy ways.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29When men are cast down, then thou shalt say, There is lifting up; and he shall save the humble person.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30He shall deliver the island of the innocent: and it is delivered by the pureness of thine hands.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.