Job 17

Berean Standard Bible

Kulish and Puluj Bible (1905)

1“My spirit is broken; my days are extinguished; the grave awaits me.

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

2Surely mockers surround me, and my eyes must gaze at their rebellion.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

3Give me, I pray, the pledge You demand. Who else will be my guarantor?

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

4You have closed their minds to understanding; therefore You will not exalt them.

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

5If a man denounces his friends for a price, the eyes of his children will fail.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

6He has made me a byword among the people, a man in whose face they spit.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

7My eyes have grown dim with grief, and my whole body is but a shadow.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

8The upright are appalled at this, and the innocent are stirred against the godless.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

9Yet a righteous one holds to his way, and the one with clean hands grows stronger.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

10But come back and try again, all of you. For I will not find a wise man among you.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

11My days have passed; my plans are broken off— even the desires of my heart.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

12They have turned night into day, making light seem near in the face of darkness.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

13If I look for Sheol as my home, if I spread out my bed in darkness,

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

14and say to corruption, ‘You are my father,’ and to the worm, ‘My mother,’ or ‘My sister,’

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

15where then is my hope? Who can see any hope for me?

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

16Will it go down to the gates of Sheol? Will we go down together into the dust?”

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.