Job 8
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Respondens autem Baldad Suhites, dixit:
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
2[Usquequo loqueris talia, et spiritus multiplex sermones oris tui?
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
3Numquid Deus supplantat judicium? aut Omnipotens subvertit quod justum est?
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
4Etiam si filii tui peccaverunt ei, et dimisit eos in manu iniquitatis suæ:
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
5tu tamen si diluculo consurrexeris ad Deum, et Omnipotentem fueris deprecatus;
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
6si mundus et rectus incesseris: statim evigilabit ad te, et pacatum reddet habitaculum justitiæ tuæ,
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7in tantum ut si priora tua fuerint parva, et novissima tua multiplicentur nimis.
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8Interroga enim generationem pristinam, et diligenter investiga patrum memoriam
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
9(hesterni quippe sumus, et ignoramus, quoniam sicut umbra dies nostri sunt super terram),
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
10et ipsi docebunt te, loquentur tibi, et de corde suo proferent eloquia.
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11Numquid vivere potest scirpus absque humore? aut crescere carectum sine aqua?
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12Cum adhuc sit in flore, nec carpatur manu, ante omnes herbas arescit.
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13Sic viæ omnium qui obliviscuntur Deum, et spes hypocritæ peribit.
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14Non ei placebit vecordia sua, et sicut tela aranearum fiducia ejus.
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
15Innitetur super domum suam, et non stabit; fulciet eam, et non consurget.
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16Humectus videtur antequam veniat sol, et in ortu suo germen ejus egredietur.
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17Super acervum petrarum radices ejus densabuntur, et inter lapides commorabitur.
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18Si absorbuerit eum de loco suo, negabit eum, et dicet: Non novi te.
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19Hæc est enim lætitia viæ ejus, ut rursum de terra alii germinentur.
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20Deus non projiciet simplicem, nec porriget manum malignis,
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21donec impleatur risu os tuum, et labia tua jubilo.
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
22Qui oderunt te induentur confusione, et tabernaculum impiorum non subsistet.]
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.