Job 27
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Addidit quoque Job, assumens parabolam suam, et dixit:
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2[Vivit Deus, qui abstulit judicium meum, et Omnipotens, qui ad amaritudinem adduxit animam meam.
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3Quia donec superest halitus in me, et spiritus Dei in naribus meis,
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4non loquentur labia mea iniquitatem, nec lingua mea meditabitur mendacium.
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5Absit a me ut justos vos esse judicem: donec deficiam, non recedam ab innocentia mea.
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6Justificationem meam, quam cœpi tenere, non deseram: neque enim reprehendit me cor meum in omni vita mea.
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7Sit ut impius, inimicus meus, et adversarius meus quasi iniquus.
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8Quæ est enim spes hypocritæ, si avare rapiat, et non liberet Deus animam ejus?
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
9Numquid Deus audiet clamorem ejus, cum venerit super eum angustia?
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10aut poterit in Omnipotente delectari, et invocare Deum omni tempore?
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11Docebo vos per manum Dei quæ Omnipotens habeat, nec abscondam.
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12Ecce vos omnes nostis: et quid sine causa vana loquimini?
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
13Hæc est pars hominis impii apud Deum, et hæreditas violentorum, quam ob Omnipotente suscipient.
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
14Si multiplicati fuerint filii ejus, in gladio erunt, et nepotes ejus non saturabuntur pane:
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15qui reliqui fuerint ex eo sepelientur in interitu, et viduæ illius non plorabunt.
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16Si comportaverit quasi terram argentum, et sicut lutum præparaverit vestimenta:
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
17præparabit quidem, sed justus vestietur illis, et argentum innocens dividet.
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
18Ædificavit sicut tinea domum suam, et sicut custos fecit umbraculum.
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19Dives, cum dormierit, nihil secum auferet: aperiet oculos suos, et nihil inveniet.
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
20Apprehendet eum quasi aqua inopia: nocte opprimet eum tempestas.
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
21Tollet eum ventus urens, et auferet, et velut turbo rapiet eum de loco suo.
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22Et mittet super eum, et non parcet: de manu ejus fugiens fugiet.
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
23Stringet super eum manus suas, et sibilabit super illum, intuens locum ejus.]
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.