Job 27
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Job again took up his parable, and said:
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2As God liveth, who hath taken away my right; and the Almighty, who hath dealt bitterly with me;
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3All the while my breath is in me, and the spirit of God is in my nostrils,
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4Surely my lips shall not speak unrighteousness, neither shall my tongue utter deceit;
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5Far be it from me that I should justify you; till I die I will not put away mine integrity from me.
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6My righteousness I hold fast, and will not let it go; my heart shall not reproach me so long as I live.
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7Let mine enemy be as the wicked, and let him that riseth up against me be as the unrighteous.
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8For what is the hope of the godless, though he get him gain, when God taketh away his soul?
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
9Will God hear his cry, when trouble cometh upon him?
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10Will he have his delight in the Almighty, and call upon God at all times?
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11I will teach you concerning the hand of God; that which is with the Almighty will I not conceal.
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12Behold, all ye yourselves have seen it; why then are ye become altogether vain?
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
13This is the portion of a wicked man with God, and the heritage of oppressors, which they receive from the Almighty.
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
14If his children be multiplied, it is for the sword; and his offspring shall not have bread enough.
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15Those that remain of him shall be buried by pestilence, and his widows shall make no lamentation.
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16Though he heap up silver as the dust, and prepare raiment as the clay;
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
17He may prepare it, but the just shall put it on, and the innocent shall divide the silver.
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
18He buildeth his house as a moth, and as a booth which the keeper maketh.
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19He lieth down rich, but there shall be not to gather; he openeth his eyes, and his wealth is not.
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
20Terrors overtake him like waters; a tempest stealeth him away in the night.
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
21The east wind carrieth him away, and he departeth; and it sweepeth him out of his place.
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22Yea, it hurleth at him, and spareth not; he would fain flee from its power.
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
23Men shall clap their hands at him, and shall hiss him out of his place.
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.