Job 11
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then answered Zophar the Naamathite, and said:
1І промовив Зофар із Нааму й сказав:
2Should not the multitude of words be answered? And should a man full of talk be accounted right?
2Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?
3Thy boastings have made men hold their peace, and thou hast mocked, with none to make thee ashamed;
3Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?
4And thou hast said: 'My doctrine is pure, and I am clean in Thine eyes.'
4Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.
5But oh that God would speak, and open His lips against thee;
5А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,
6And that He would tell thee the secrets of wisdom, that sound wisdom is manifold! Know therefore that God exacteth of thee less than thine iniquity deserveth.
6Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.
7Canst thou find out the deep things of God? Canst thou attain unto the purpose of the Almighty?
7Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?
8It is high as heaven; what canst thou do? Deeper than the nether-world; what canst thou know?
8Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?
9The measure thereof is longer than the earth, and broader than the sea.
9Міра його довша нїж земля, ширша над моря.
10If He pass by, and shut up, or gather in, then who can hinder Him?
10Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?
11For He knoweth base men; and when He seeth iniquity, will He not then consider it?
11Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?
12But an empty man will get understanding, when a wild ass's colt is born a man.
12Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.
13If thou set thy heart aright, and stretch out thy hands toward Him —
13Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,
14If iniquity be in thy hand, put it far away, and let not unrighteousness dwell in thy tents —
14І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,
15Surely then shalt thou lift up thy face without spot; yea, thou shalt be stedfast, and shalt not fear;
15Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.
16For thou shalt forget thy misery; thou shalt remember it as waters that are passed away;
16І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.
17And thy life shall be clearer than the noonday; though there be darkness, it shall be as the morning.
17І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.
18And thou shalt be secure, because there is hope; yea, thou shalt look about thee, and shalt take thy rest in safety.
18Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.
19Also thou shalt lie down, and none shall make thee afraid; yea, many shall make suit unto thee.
19Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.
20But the eyes of the wicked shall fail, and they shall have no way to flee, and their hope shall be the drooping of the soul.
20Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.