Job 36
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Elihu also proceeded, and said:
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
2Suffer me a little, and I will tell thee; for there are yet words on God's behalf.
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
3I will fetch my knowledge from afar, and will ascribe righteousness to my Maker.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
4For truly my words are not false; one that is upright in mind is with thee.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
5Behold, God is mighty, yet He despiseth not any; He is mighty in strength of understanding.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
6He preserveth not the life of the wicked; but giveth to the poor their right.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
7He withdraweth not His eyes from the righteous; but with kings upon the throne He setteth them for ever, and they are exalted.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
8And if they be bound in fetters, and be holden in cords of affliction;
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
9Then He declareth unto them their work, and their transgressions, that they have behaved themselves proudly.
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
10He openeth also their ear to discipline, and commandeth that they return from iniquity.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
11If they hearken and serve Him, they shall spend their days in prosperity, and their years in pleasures.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
12But if they hearken not, they shall perish by the sword, and they shall die without knowledge.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
13But they that are godless in heart lay up anger; they cry not for help when He bindeth them.
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
14Their soul perisheth in youth, and their life as that of the depraved.
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
15He delivereth the afflicted by His affliction, and openeth their ear by tribulation.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
16Yea, He hath allured thee out of distress into a broad place, where there is no straitness; and that which is set on thy table is full of fatness;
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
17And thou art full of the judgment of the wicked; judgment and justice take hold on them.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
18For beware of wrath, lest thou be led away by thy sufficiency; neither let the greatness of the ransom turn thee aside.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
19Will thy riches avail, that are without stint, or all the forces of thy strength?
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
20Desire not the night, when peoples are cut off in their place.
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
21Take heed, regard not iniquity; for this hast thou chosen rather than affliction.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
22Behold, God doeth loftily in His power; who is a teacher like Him?
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
23Who hath enjoined Him His way? Or who hath said: 'Thou hast wrought unrighteousness'?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
24Remember that thou magnify His work, whereof men have sung.
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
25All men have looked thereon; man beholdeth it afar off.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
26Behold, God is great, beyond our knowledge; the number of His years is unsearchable.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
27For He draweth away the drops of water, which distil rain from His vapour;
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
28Which the skies pour down and drop upon the multitudes of men.
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
29Yea, can any understand the spreadings of the clouds, the crashings of His pavilion?
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
30Behold, He spreadeth His light upon it; and He covereth the depths of the sea.
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
31For by these He judgeth the peoples; He giveth food in abundance.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
32He covereth His hands with the lightning, and giveth it a charge that it strike the mark.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
33The noise thereof telleth concerning it, the cattle also concerning the storm that cometh up.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.