Giobbe 36
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ED Elihu proseguì, e disse:
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
2Aspettami un poco, ed io ti mostrerò Che vi sono ancora altri ragionamenti per Iddio.
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
3Io prenderò il mio discorso da lungi, Ed attribuirò giustizia al mio Fattore.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
4Perciocchè di vero il mio parlare non è con menzogna; Tu hai appresso di te uno che è intiero nelle sue opinioni.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
5Ecco, Iddio è potente, ma non però disdegna alcuno ; Potente, ma di forza congiunta con sapienza.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
6Egli non lascia viver l'empio, E fa ragione agli afflitti.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
7Egli non rimuove gli occhi suoi d'addosso a' giusti; Anzi li fa sedere sopra il trono coi re; Egli ve li fa sedere in perpetuo; onde sono esaltati.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
8E se pur son messi ne' ceppi, E son prigioni ne' legami dell'afflizione;
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
9Egli dichiara loro i lor fatti, E come i lor misfatti sono accresciuti.
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
10Ovvero, apre loro l'orecchio, per far loro ricevere correzione; E dice loro che si convertano dall'iniquità.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
11Se ubbidiscono, e gli servono, Finiscono i giorni loro in beni, E gli anni loro in diletti.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
12Ma se non ubbidiscono, passano per la spada, E muoiono per mancamento d'intendimento.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
13Ma i profani di cuore accrescono l'ira, E non gridano, quando egli li mette ne' legami;
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
14La lor persona morrà in giovanezza, E la lor vita fra i cinedi.
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
15Ma egli libera gli afflitti nella loro afflizione, Ed apre loro l'orecchio nell'oppressione.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
16Ancora te avrebbe egli ritratto dall'afflizione, E messo in luogo largo, fuori di ogni distretta; E la tua mensa tranquilla sarebbe ripiena di vivande grasse.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
17Ma tu sei venuto al colmo del giudicio di un empio; Il giudicio e la giustizia ti tengono preso.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
18Perciocchè egli è in ira, guarda che talora egli non ti atterri con battiture; E con niun riscatto, benchè grande, non ti possa scampare.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
19Farà egli alcuna stima delle tue ricchezze? Egli non farà stima dell'oro, nè di tutta la tua gran potenza.
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
20Non ansar dietro a quella notte, Nella quale i popoli periscono a fondo.
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
21Guardati che tu non ti rivolga alla vanità; Conciossiachè per l'afflizione tu abbi eletto quello.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
22Ecco, Iddio è eccelso nella sua potenza; Chi è il dottore convenevole a lui?
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
23Chi gli ha ordinato come egli deve procedere? E chi gli può dire: Tu hai operato perversamente?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
24Ricordati di magnificar le opere sue, Le quali gli uomini contemplano.
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
25Ogni uomo le vede, E gli uomini le mirano da lungi.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
26Ecco, Iddio è grande, e noi nol possiamo conoscere; E il numero de' suoi anni è infinito.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
27Perciocchè egli rattiene le acque che non istillino; Ed altresì , al levar del la sua nuvola, quelle versano la pioggia;
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
28La quale le nuvole stillano, E gocciolano in su gli uomini copiosamente.
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
29Oltre a ciò, potrà alcuno intender le distese delle nubi, Ed i rimbombanti scoppi del suo tabernacolo?
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
30Ecco, egli spande sopra esso la sua luce, E copre le radici del mare.
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
31Perciocchè, per queste cose egli giudica i popoli, Ed altresì dona il cibo abbondevolmente.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
32Egli nasconde la fiamma nelle palme delle sue mani, E le ordina quello che deve incontrare.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
33Egli le dichiara la sua volontà se deve incontrar bestiame, Ovvero anche cadere sopra alcuna pianta.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.