Job 36
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Élihu continua et dit:
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
2Attends un peu, et je vais poursuivre, Car j’ai des paroles encore pour la cause de Dieu.
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
3Je prendrai mes raisons de haut, Et je prouverai la justice de mon créateur.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
4Sois-en sûr, mes discours ne sont pas des mensonges, Mes sentiments devant toi sont sincères.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
5Dieu est puissant, mais il ne rejette personne; Il est puissant par la force de son intelligence.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
6Il ne laisse pas vivre le méchant, Et il fait droit aux malheureux.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
7Il ne détourne pas les yeux de dessus les justes, Il les place sur le trône avec les rois, Il les y fait asseoir pour toujours, afin qu’ils soient élevés.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
8Viennent-ils à tomber dans les chaînes, Sont-ils pris dans les liens de l’adversité,
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
9Il leur dénonce leurs œuvres, Leurs transgressions, leur orgueil;
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
10Il les avertit pour leur instruction, Il les exhorte à se détourner de l’iniquité.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
11S’ils écoutent et se soumettent, Ils achèvent leurs jours dans le bonheur, Leurs années dans la joie.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
12S’ils n’écoutent pas, ils périssent par le glaive, Ils expirent dans leur aveuglement.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
13Les impies se livrent à la colère, Ils ne crient pas à Dieu quand il les enchaîne;
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
14Ils perdent la vie dans leur jeunesse, Ils meurent comme les débauchés.
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
15Mais Dieu sauve le malheureux dans sa misère, Et c’est par la souffrance qu’il l’avertit.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
16Il te retirera aussi de la détresse, Pour te mettre au large, en pleine liberté, Et ta table sera chargée de mets succulents.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
17Mais si tu défends ta cause comme un impie, Le châtiment est inséparable de ta cause.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
18Que l’irritation ne t’entraîne pas à la moquerie, Et que la grandeur de la rançon ne te fasse pas dévier!
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
19Tes cris suffiraient-ils pour te sortir d’angoisse, Et même toutes les forces que tu pourrais déployer?
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
20Ne soupire pas après la nuit, Qui enlève les peuples de leur place.
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
21Garde-toi de te livrer au mal, Car la souffrance t’y dispose.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
22Dieu est grand par sa puissance; Qui saurait enseigner comme lui?
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
23Qui lui prescrit ses voies? Qui ose dire: Tu fais mal?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
24Souviens-toi d’exalter ses œuvres, Que célèbrent tous les hommes.
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
25Tout homme les contemple, Chacun les voit de loin.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
26Dieu est grand, mais sa grandeur nous échappe, Le nombre de ses années est impénétrable.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
27Il attire à lui les gouttes d’eau, Il les réduit en vapeur et forme la pluie;
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
28Les nuages la laissent couler, Ils la répandent sur la foule des hommes.
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
29Et qui comprendra le déchirement de la nuée, Le fracas de sa tente?
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
30Voici, il étend autour de lui sa lumière, Et il se cache jusque dans les profondeurs de la mer.
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
31Par ces moyens il juge les peuples, Et il donne la nourriture avec abondance.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
32Il prend la lumière dans sa main, Il la dirige sur ses adversaires.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
33Il s’annonce par un grondement; Les troupeaux pressentent son approche.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.