Job 16
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Job prit la parole et dit:
1І відповів Йов і сказав:
2J’ai souvent entendu pareilles choses; Vous êtes tous des consolateurs fâcheux.
2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї!
3Quand finiront ces discours en l’air? Pourquoi cette irritation dans tes réponses?
3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
4Moi aussi, je pourrais parler comme vous, Si vous étiez à ma place: Je vous accablerais de paroles, Je secouerais sur vous la tête,
4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
5Je vous fortifierais de la bouche, Je remuerais les lèvres pour vous soulager.
5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
6Si je parle, mes souffrances ne seront point calmées, Si je me tais, en quoi seront-elles moindres?
6Та чи я говорю, — не втихає мій смуток; чи перестаю, — він не покидає мене.
7Maintenant, hélas! Il m’a épuisé… Tu as ravagé toute ma maison;
7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
8Tu m’as saisi, pour témoigner contre moi; Ma maigreur se lève, et m’accuse en face.
8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
9Il me déchire et me poursuit dans sa fureur, Il grince des dents contre moi, Il m’attaque et me perce de son regard.
9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
10Ils ouvrent la bouche pour me dévorer, Ils m’insultent et me frappent les joues, Ils s’acharnent tous après moi.
10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
11Dieu me livre à la merci des impies, Il me précipite entre les mains des méchants.
11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
12J’étais tranquille, et il m’a secoué, Il m’a saisi par la nuque et m’a brisé, Il a tiré sur moi comme à un but.
12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
13Ses traits m’environnent de toutes parts; Il me perce les reins sans pitié, Il répand ma bile sur la terre.
13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
14Il me fait brèche sur brèche, Il fond sur moi comme un guerrier.
14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велитень-воїн.
15J’ai cousu un sac sur ma peau; J’ai roulé ma tête dans la poussière.
15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16Les pleurs ont altéré mon visage; L’ombre de la mort est sur mes paupières.
16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, —
17Je n’ai pourtant commis aucune violence, Et ma prière fut toujours pure.
17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста.
18O terre, ne couvre point mon sang, Et que mes cris prennent librement leur essor!
18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму!
19Déjà maintenant, mon témoin est dans le ciel, Mon témoin est dans les lieux élevés.
19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій.
20Mes amis se jouent de moi; C’est Dieu que j’implore avec larmes.
20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.
21Puisse-t-il donner à l’homme raison contre Dieu, Et au fils de l’homme contre ses amis!
21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм!
22Car le nombre de mes années touche à son terme, Et je m’en irai par un sentier d’où je ne reviendrai pas.
22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.