욥기 29
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Translation
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1욥이 또 비사를 들어 가로되
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2내가 이전 달과 하나님이 나를 보호하시던 날에 지내던 것 같이 되었으면
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3그 때는 그의 등불이 내 머리에 비취었고 내가 그 광명을 힘입어 흑암에 행하였었느니라
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4나의 강장하던 날과 같이 지내었으면 그 때는 하나님의 우정이 내 장막 위에 있었으며
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5그 때는 전능자가 오히려 나와 함께 계셨으며 나의 자녀들이 나를 둘러 있었으며
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6뻐터가 내 발자취를 씻기며 반석이 나를 위하여 기름 시내를 흘러 내었으며
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7그 때는 내가 나가서 성문에 이르기도 하며 내 자리를 거리에 베풀기도 하였었느니라
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
8나를 보고 소년들은 숨으며 노인들은 일어나서 서며
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9방백들은 말을 참고 손으로 입을 가리우며
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10귀인들은 소리를 금하니 그 혀가 입 천장에 붙었었느니라
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11귀가 들은즉 나를 위하여 축복하고 눈이 본즉 나를 위하여 증거하였었나니
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12이는 내가 부르짖는 빈민과 도와줄 자 없는 고아를 건졌음이라
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13망하게 된 자도 나를 위하여 복을 빌었으며 과부의 마음이 나로 인하여 기뻐 노래하였었느니라
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14내가 의로 옷을 삼아 입었으며 나의 공의는 도포와 면류관 같았었느니라
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15나는 소경의 눈도 되고 절뚝발이의 발도 되고
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16빈궁한 자의 아비도 되며 생소한 자의 일을 사실하여 주었으며
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17불의한 자의 어금니를 꺽고 그 잇사이에서 겁탈한 물건을 빼어 내었었느니라
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18내가 스스로 말하기를 나는 내 보금자리에서 선종하리라 나의 날은 모래 같이 많을 것이라
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19내 뿌리는 물로 뻗어나가고 내 가지는 밤이 맞도록 이슬에 젖으며
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20내 영광은 내게 새로와지고 내 활은 내 손에서 날로 강하여지느니라 하였었노라
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21무리는 내 말을 들으며 나의 가르치기를 잠잠히 기다리다가
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22내가 말한 후에 그들이 말을 내지 못하였었나니 나의 말이 그들에게 이슬 같이 됨이니라
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23그들이 나 바라기를 비 같이 하였으며 입을 벌리기를 늦은 비 기다리듯 하였으므로
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24그들이 의지 없을 때에 내가 함소하여 동정하면 그들이 나의 얼굴 빛을 무색하게 아니하였었느니라
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25내가 그들의 길을 택하고 으뜸으로 앉았었나니 왕이 군중에 거함도 같았고 애곡하는 자를 위로하는 사람도 같았었느니라
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.