Job 23
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Job antwoordde, en sprak:
1І озвавсь Йов і рече:
2Al weer heet mijn klagen verzet: Maar zijn hand dwingt mij tot zuchten!
2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
3Ach, dat ik Hem vinden kon, En voor zijn troon kon verschijnen!
3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
4Dan zette ik Hem mijn zaak uiteen, En vulde mijn mond met bewijzen;
4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
5Dan kende ik de woorden, waarmee Hij mij antwoordt, Vernam ik, wat Hij mij zegt.
5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
6Zou Hij zijn macht in het geding moeten brengen? Neen, als Hij slechts naar mij hoorde!
6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
7Dan zou Hij bemerken dat er bij Hem een onschuldige pleit, En ik was voorgoed van mijn Rechter bevrijd!
7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
8Maar ga ik naar het oosten, Hij is er niet, Of naar het westen, ik bespeur Hem niet;
8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
9Ik zoek Hem ten noorden, ik vind Hem niet, Wend mij naar het zuiden, ik zie Hem niet.
9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
10Het is, omdat Hij mijn wandel kent Omdat ik als goud te voorschijn zou treden, als Hij mij toetst:
10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.
11Want mijn voet bleef steeds in zijn spoor, Ik hield zijn pad, en verliet het nooit!
11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.
12Van het bevel zijner lippen week ik niet af, Het woord van zijn mond heb ik in mijn boezem bewaard:
12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
13Maar wil Hij iets, wie kan Hem beletten, Begeert Hij iets, Hij voert het uit!
13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.
14Ja, Hij volbrengt, wat Hij over mij heeft besloten, Met al het andere, wat Hij heeft beschikt:
14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
15En daarom ben ik voor Hem zo bang, Sidder ik, als ik aan Hem denk.
15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.
16Het is God, die mijn hart murw heeft geslagen, De Almachtige, die mij verschrikt;
16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.
17Neen, niet door de duisternis ben ik ontsteld Niet door het donker, dat mijn gelaat bedekt!
17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.