Job 34
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Elihoe vervolgde en sprak:
1І говорив Еліуй дальше й казав:
2Gij wijzen, hoort naar mijn rede; Verstandigen, luistert naar mij:
2Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
3Want het oor toetst de woorden, Zoals het gehemelte spijzen keurt.
3Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
4We moeten zelf onderzoeken, wat recht is, Onder elkander beslissen wat goed is.
4Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
5Want Job heeft gezegd: Ik ben rechtschapen, Maar God onthoudt mij mijn recht;
5Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
6Ondanks mijn recht moet ik lijden, Mijn wonde is ongeneeslijk, al ben ik niet schuldig!
6Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.
7Is er wel iemand als Job, Die godslastering als water drinkt,
7Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
8Die het gezelschap van boosdoeners opzoekt En met slechte lieden omgang heeft?
8Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
9Want hij zegt: Wat baat het den mens, In God zijn behagen te stellen!
9Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
10Verstandige lieden, hoort dus naar mij: Onmogelijk; God doet geen kwaad, de Almachtige geen onrecht;
10Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
11Want Hij vergeldt de mensen hun daden, Behandelt iedereen naar zijn gedrag!
11Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
12Waarachtig, God kan geen onrecht begaan, De Almachtige het recht niet verkrachten!
12Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
13Wie heeft de aarde onder zijn leiding gesteld Wie Hem met de hele wereld belast?
13Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
14Trekt Hij hun geest tot Zich terug, Neemt Hij tot Zich hun levensadem,
14Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
15Dan sterft onmiddellijk alle vlees, Keert de mens terug tot stof!
15Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
16Zijt ge verstandig, luister hiernaar, En leen het oor aan mijn rede:
16От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
17Kan Hij, die het recht zou haten, besturen; Kan de Alrechtvaardige onrecht bedrijven?
17Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
18Hij, die tot den koning zegt: Belial Tot de edelen: Booswicht;
18Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?
19Die vorsten niet voortrekt, Den arme niet achterstelt bij den rijke. Neen, ze zijn allen het werk zijner handen,
19Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.
20En sterven plotseling, midden in de nacht; Rijken worden opgeschrikt, en gaan heen, Machtigen verdwijnen, al steekt men er de hand niet naar uit.
20Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
21Want zijn ogen zijn op de wegen der mensen gericht, En Hij ziet al hun schreden;
21Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
22Er bestaat geen duister of donker, Waarin de boosdoeners zich kunnen verbergen.
22Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
23Neen, geen vaste tijd voor den mens, Om voor God ten gericht te verschijnen;
23Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
24Hij verplettert den machtige zonder verhoor, En stelt anderen voor hem in de plaats.
24Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
25Hij geeft dus acht op hun daden, Hij stort ze omver in de nacht;
25Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
26Ze worden verbrijzeld tot straf voor hun boosheid, Hij tuchtigt ze op de plaats, waar allen het zien.
26Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
27Want van Hem zijn ze afgeweken, En hebben op geen van zijn paden gelet;
27За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
28Ze hebben het kermen der armen tot Hem doen komen, Zodat Hij het klagen der ellendigen hoort.
28Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
29Hield Hij Zich stil, wie zou ze beschuldigen Bedekte Hij zijn gelaat, wie wees hen terecht? Neen, Hij houdt volk en eenling in het oog,
29Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
30Opdat geen boze regeert, het volk niet zondigt.
30Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
31Maar als de boze tot God zegt: Ik heb gedwaald, Doch ik wil niet meer zondigen;
31От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
32Onderricht mij, totdat ik tot inzicht kom; Heb ik misdaan, ik doe het niet meer!
32А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
33Moet Hij, volgens u, het dan toch maar vergelden, Omdat gij zijn gerechtigheid anders misprijst? Gij hebt te beslissen, niet ik; Spreek dus uit, wat ge meent!
33Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
34Verstandige mensen zullen mij zeggen, Met den wijzen man, die mij hoort:
34Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
35Job heeft niet verstandig gesproken, Zijn rede getuigt niet van inzicht.
35Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
36Waarachtig, Job zal ten einde toe worden beproefd, Om zijn antwoorden, boosdoeners waardig;
36Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
37Want hij heeft bij zijn zonde de misdaad gevoegd, Ons te honen, en tegen God een grote mond op te zetten!
37Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.