约伯记 19
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1约伯 回答说：
1І відказав Йов і рече:
2你们搅扰我的心， 用言语压碎我要到几时呢？
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3你们这十次羞辱我； 你们苦待我也不以为耻。
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4果真我有错， 这错乃是在我。
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5你们果然要向我夸大， 以我的羞辱为证指责我，
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6就该知道是 神倾覆我， 用网罗围绕我。
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
7我因委曲呼叫，却不蒙应允； 我呼求，却不得公断。
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
8神用篱笆拦住我的道路，使我不得经过； 又使我的路径黑暗。
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9他剥去我的荣光， 摘去我头上的冠冕。
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10他在四围攻击我，我便归于死亡， 将我的指望如树拔出来。
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11他的忿怒向我发作， 以我为敌人。
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12他的军旅一齐上来， 修筑战路攻击我， 在我帐棚的四围安营。
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13他把我的弟兄隔在远处， 使我所认识的全然与我生疏。
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14我的亲戚与我断绝； 我的密友都忘记我。
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15在我家寄居的， 和我的使女都以我为外人； 我在他们眼中看为外邦人。
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
16我呼唤仆人， 虽用口求他，他还是不回答。
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
17我口的气味，我妻子厌恶； 我的恳求，我同胞也憎嫌。
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18连小孩子也藐视我； 我若起来，他们都嘲笑我。
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19我的密友都憎恶我； 我平日所爱的人向我翻脸。
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20我的皮肉紧贴骨头； 我只剩牙皮逃脱了。
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21我朋友啊，可怜我！可怜我！ 因为 神的手攻击我。
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22你们为什么仿佛 神逼迫我， 吃我的肉还以为不足呢？
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23惟愿我的言语现在写上， 都记录在书上；
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
24用铁笔镌刻， 用铅灌在磐石上，直存到永远。
24Про вічні часи на каменї видовбати!
25我知道我的救赎主活着， 末了必站立在地上。
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26我这皮肉灭绝之后， 我必在肉体之外得见 神。
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
27我自己要见他， 亲眼要看他，并不像外人。 我的心肠在我里面消灭了！
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
28你们若说：我们逼迫他要何等地重呢？ 惹 事的根乃在乎他；
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29你们就当惧怕刀剑； 因为忿怒 惹动 刀剑的刑罚， 使你们知道有报应。
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.